Псалми 123

1 Пісня проча́н.

Canticum graduum. [Ad te levavi oculos meos, qui habitas in cælis.

2 Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!

Ecce sicut oculi servorum in manibus dominorum suorum; sicut oculi ancillæ in manibus dominæ suæ: ita oculi nostri ad Dominum Deum nostrum, donec misereatur nostri.

3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!

Miserere nostri, Domine, miserere nostri, quia multum repleti sumus despectione;

4 Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!

quia multum repleta est anima nostra opprobrium abundantibus, et despectio superbis.]