Псалми 122

1 Пісня проча́н. Давидова.

Canticum graduum. Lætatus sum in his, quæ dicta sunt mihi: In domum Domini ibimus.

2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

Stantes erant pedes nostri, in atriis tuis Ierusalem.

3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

Ierusalem, quæ ædificatur ut civitas: cuius participatio eius in idipsum.

4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

Illuc enim ascenderunt tribus, tribus Domini: testimonium Israel ad confitendum nomini Domini.

5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

Quia illic sederunt sedes in iudicio, sedes super domum David.

6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

Rogate quæ ad pacem sunt Ierusalem: et abundantia diligentibus te.

7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

Fiat pax in virtute tua: et abundantia in turribus tuis.

8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

Propter fratres meos, et proximos meos, loquebar pacem de te:

9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!

Propter domum Domini Dei nostri, quæsivi bona tibi.