< Псалми 122 >

1 Пісня проча́н. Давидова.
Canto dei pellegrinaggi. Di Davide. Io mi sono rallegrato quando m’han detto: Andiamo alla casa dell’Eterno.
2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.
I nostri passi si son fermati entro le tue porte, o Gerusalemme;
3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,
Gerusalemme, che sei edificata, come una città ben compatta,
4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!
dove salgono le tribù, le tribù dell’Eterno, secondo l’ingiunzione fattane ad Israele, per celebrare il nome dell’Eterno.
5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.
Perché quivi sono posti i troni per il giudizio, i troni della casa di Davide.
6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“
Pregate per la pace di Gerusalemme! Prosperino quelli che t’amano!
7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!
Pace sia entro i tuoi bastioni, e tranquillità nei tuoi palazzi!
8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“
Per amore dei miei fratelli e dei miei amici, io dirò adesso: Sia pace in te!
9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!
Per amore della casa dell’Eterno, dell’Iddio nostro, io procaccerò il tuo bene.

< Псалми 122 >