Псалми 122

1 Пісня проча́н. Давидова.

Ein Lied Davids im höhern Chor. Ich freute mich über die, so mir sagten: Laßt uns ins Haus des HERRN gehen!

2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

Unsre Füße stehen in deinen Toren, Jerusalem.

3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

Jerusalem ist gebaut, daß es eine Stadt sei, da man zusammenkommen soll,

4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

da die Stämme hinaufgehen, die Stämme des HERRN, wie geboten ist dem Volk Israel, zu danken dem Namen des Herrn.

5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

Denn daselbst sind Stühle zum Gericht, die Stühle des Hauses David.

6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

Wünschet Jerusalem Glück! Es möge wohl gehen denen, die dich lieben!

7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

Es möge Friede sein in deinen Mauern und Glück in deinen Palästen!

8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

Um meiner Brüder und Freunde willen will ich dir Frieden wünschen.

9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!

Um des Hauses willen des HERRN, unsers Gottes, will ich dein Bestes suchen.