Псалми 122

1 Пісня проча́н. Давидова.

Matkalaulu; Daavidin virsi. Minä iloitsin, kun minulle sanottiin: "Menkäämme Herran huoneeseen".

2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

Meidän jalkamme saavat seisoa sinun porteissasi, Jerusalem;

3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

sinä Jerusalem, rakennettu kaupungiksi, johon kokoonnutaan yhteen,

4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

jonne sukukunnat vaeltavat, Herran sukukunnat, niinkuin Israelille on säädetty, kiittämään Herran nimeä.

5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

Sillä siellä ovat tuomioistuimet, Daavidin huoneen istuimet.

6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

Toivottakaa rauhaa Jerusalemille, menestykööt ne, jotka sinua rakastavat.

7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

Rauha olkoon sinun muuriesi sisällä, olkoon onni sinun linnoissasi.

8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

Veljieni ja ystävieni tähden minä sanon: olkoon sinulla rauha.

9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!

Herran, meidän Jumalamme, huoneen tähden minä tahdon etsiä sinun parastasi.