Псалми 122

1 Пісня проча́н. Давидова.

(Sang til Festrejserne. Af David.) Jeg frydede mig, da de sagde til mig: "Vi drager til HERRENs Hus!"

2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

Så står vore Fødder da i dine Porte, Jerusalem,

3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

Jerusalem bygget som Staden, hvor Folket samles;

4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

thi did op drager Stammerne, HERRENs Stammer en Vedtægt for Israel om at prise HERRENs Navn.

5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

Thi der står Dommersæder, Sæder for Davids Hus.

6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

Bed om Jerusalems Fred! Ro finde de, der elsker dig!

7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

Der råde Fred på din Mur, Tryghed i dine Borge!

8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

For Brødres og Frænders Skyld vil jeg ønske dig Fred,

9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!

for Herren vor Guds hus's skyld vil jeg søge dit bedste.