< Псалми 120 >

1 Пісня проча́н.
ஆரோகண பாடல். என்னுடைய நெருக்கத்திலே யெகோவாவை நோக்கிக் கூப்பிட்டேன்; அவர் எனக்குச் செவிகொடுத்தார்.
2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!
யெகோவாவே, பொய் உதடுகளுக்கும் வஞ்சகமாக பேசும் நாவுக்கும் என்னுடைய ஆத்துமாவைத் தப்புவியும்.
3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —
வஞ்சக நாவே, உனக்கு என்ன கிடைக்கும்? உனக்கு என்ன செய்யப்படும்?
4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!
பலவானுடைய கூர்மையான அம்புகளும், சூரைச்செடிகளை எரிக்கும் தழலுமே கிடைக்கும்.
5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!
ஐயோ, நான் மேசேக்கிலே வாழ்ந்தது போதும், கேதாரின் கூடாரங்கள் அருகில் குடியிருந்ததும் போதும்!
6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:
சமாதானத்தைப் பகைக்கிறவர்களிடம் என்னுடைய ஆத்துமா குடியிருந்ததும் போதும்!
7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!
நான் சமாதானத்தை நாடுகிறேன்; அவர்களோ, நான் பேசும்போது போர்செய்ய முயற்சி செய்கிறார்கள்.

< Псалми 120 >