Псалми 120

1 Пісня проча́н.

Pesem preizvrstna. Gospoda sem klical v največji stiski svoji, in uslišal me je.

2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

Gospod, reši me ustne lažnjive, zvijačnega jezika.

3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

Kaj naj ti dá, ali kaj pridene jezik zvijačni?

4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

Besede podobne ostrim pušicam mogočnega, primérne žarjavici brinjevi.

5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

Gorjé meni, ker popotujem toliko časa, stanujem kakor prebivalci šatorov Kedarski.

6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

Predolgo zdí se duši moji da je prebivala pri sovražniku mirú.

7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!

Jaz ljubim mir, ali ko govorim, kličejo oni na boj.