Псалми 120

1 Пісня проча́н.

Canto dei pellegrinaggi. Nella mia distretta ho invocato l’Eterno, ed egli m’ha risposto.

2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

O Eterno, libera l’anima mia dalle labbra bugiarde, dalla lingua fraudolenta.

3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

Che ti sarà dato e che ti sarà aggiunto, o lingua fraudolenta?

4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

Frecce di guerriero, acute, con carboni di ginepro.

5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

Misero me che soggiorno in Mesec, e dimoro fra le tende di Kedar!

6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

L’anima mia troppo a lungo ha dimorato con colui che odia la pace!

7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!

Io sono per la pace; ma, non appena parlo, essi sono per la guerra.