Псалми 120

1 Пісня проча́н.

Ein Wallfahrtslied. Ich rief zum HERRN in meiner Not:

2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

O HERR, errette mich von der Lügenlippe, von der trügerischen Zunge!

3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

Was wird Er dir jetzt und in Zukunft bescheren, du trügerische Zunge?

4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

Geschärfte Kriegerpfeile samt Kohlen vom Ginsterstrauch!

5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

Wehe mir, daß ich als Fremdling in Mesech weile, daß ich wohne bei den Zelten von Kedar!

6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

Lange genug schon weile ich hier bei Leuten, die den Frieden hassen.

7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!

Ich bin ganz friedlich gestimmt, doch was ich auch rede: sie gehen auf Krieg aus.