Псалми 120

1 Пісня проча́н.

Ein Lied im höhern Chor. Ich rufe zu dem HERRN in meiner Not, und er erhört mich.

2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

HERR, errette meine Seele von den Lügenmäulern, von den falschen Zungen.

3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

Was kann mir die falsche Zunge tun, was kann sie ausrichten?

4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

Sie ist wie scharfe Pfeile eines Starken, wie Feuer in Wachholdern.

5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

Wehe mir, daß ich ein Fremdling bin unter Mesech; ich muß wohnen unter den Hütten Kedars.

6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

Es wird meiner Seele lang, zu wohnen bei denen, die den Frieden hassen.

7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!

Ich halte Frieden; aber wenn ich rede, so fangen sie Krieg an.