Псалми 12

1 Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

В конец, о осмей, псалом Давиду. Спси мя, Господи, яко оскуде преподобный: яко умалишася истины от сынов человеческих.

2 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

Суетная глагола кийждо ко искреннему своему: устне льстивыя в сердцы, и в сердцы глаголаша злая.

3 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

Потребит Господь вся устны льстивыя, язык велеречивый,

4 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

рекшыя: язык наш возвеличим, устны наша при нас суть: кто нам господь есть?

5 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

Страсти ради нищих и воздыхания убогих ныне воскресну, глаголет Господь: положуся во спасение, не обинюся о нем.

6 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

Словеса Господня словеса чиста, сребро разжжено, искушено земли, очищено седмерицею.

7 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

Ты, Господи, сохраниши ны и соблюдеши ны от рода сего и во век.

8 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.

Окрест нечестивии ходят: по высоте твоей умножил еси сыны человеческия.