Псалми 12

1 Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

Вино ын ажутор, Доамне, кэч се дук оамений евлавиошь, пер крединчоший динтре фиий оаменилор!

2 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

Оамений ышь спун минчунь уний алтора, пе бузе ау лукрурь лингушитоаре, ворбеск ку инимэ префэкутэ.

3 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

Нимичяскэ Домнул тоате бузеле лингушитоаре, лимба каре ворбеште ку труфие,

4 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

пе чей че зик: „Сунтем тарь ку лимба ноастрэ, кэч бузеле ноастре сунт ку ной. Чине ар путя сэ фие стэпын песте ной?”

5 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

„Пентру кэ чей ненорочиць сунт асуприць ши пентру кэ сэрачий ӂем, акум”, зиче Домнул, „Мэ скол ши адук мынтуире челор обиждуиць.”

6 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

Кувинтеле Домнулуй сунт кувинте курате, ун арӂинт лэмурит ын куптор де пэмынт ши курэцит де шапте орь.

7 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

Ту, Доамне, ый вей пэзи ши-й вей апэра де нямул ачеста пе вечие.

8 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.

Претутиндень мишунэ чей рэй, кынд домнеште тикэлошия принтре фиий оаменилор.