Псалми 12

1 Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

Przedniejszemu śpiewakowi Seminit, pieśń Dawidowa. Ratuj, Panie! boć już niestaje miłosiernego, a wyginęli uprzejmi z synów ludzkich.

2 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

Każdy mówi kłamstwo z bliźnim swoim: usty pochlebnemi, dwojakiem sercem mówią.

3 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

Niechajże Pan wytraci wszystkie wargi pochlebne, i język mówiący rzeczy wyniosłe.

4 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

Którzy mówią: Językiem naszym przewiedziemy, wargi nasze za nami są, któż jest panem naszym?

5 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

Dla zniszczenia ubogich, i dla wołania nędznych teraz powstanę, mówi Pan; postawię w bezpieczności tego, na którego sidła stawiają.

6 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

Słowa Pańskie są słowa czyste, jako srebro wypławione w piecu glinianym, siedm kroć przelewane.

7 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

Ty, Panie! zachowaj ich; strzeż ich od rodzaju tego aż na wieki.

8 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.

Ze wszystkich stron niepobożni krążą, gdy wywyższeni bywają najpodlejsi między synami ludzkimi.