Псалми 12

1 Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

Délivre-nous, ô Éternel! Car il n'y a plus d'hommes de bien; les fidèles ont disparu d'entre les fils des hommes.

2 Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

Ils se parlent faussement l'un à l'autre; ils parlent avec des lèvres flatteuses, avec un cœur double.

3 Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

L'Éternel veuille retrancher toutes les lèvres flatteuses, et la langue qui parle avec orgueil,

4 тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

Ceux qui disent: Nous aurons le dessus par nos langues, nos lèvres sont à nous, qui sera notre maître?

5 Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

A cause de l'oppression des misérables, à cause du gémissement des pauvres, maintenant, dit l'Éternel, je me lèverai; je mettrai en sûreté celui qu'on insulte.

6 Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

Les paroles de l'Éternel sont des paroles pures; c'est un argent affiné au creuset, en terre, fondu sept fois.

7 Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

Toi, ô Éternel, tu les garderas, tu nous préserveras de cette race à jamais!

8 Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.

Lorsque des gens abjects s'élèvent parmi les fils des hommes, les méchants se promènent de toutes parts.