Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Boldogok, a kiknek útjok feddhetetlen, a kik az Úr törvényében járnak.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Boldogok, a kik megőrzik az ő bizonyságait, és teljes szívből keresik őt.
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
És nem cselekesznek hamisságot; az ő útaiban járnak.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Te parancsoltad Uram, hogy határozataidat jól megőrizzük.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Vajha igazgattatnának az én útaim a te rendeléseid megőrzésére!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Akkor nem szégyenülnék meg, ha figyelnék minden parancsolatodra!
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Hálát adok néked tiszta szívből, hogy megtanítottál engem a te igazságod ítéleteire.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
A te rendeléseidet megőrzöm; soha ne hagyj el engem!
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Mi módon őrizheti meg tisztán az ifjú az ő útát, ha nem a te beszédednek megtartása által?
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Teljes szívből kerestelek téged: ne engedj eltévedeznem a te parancsolataidtól!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Szívembe rejtettem a te beszédedet, hogy ne vétkezzem ellened.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Áldott vagy te, Uram! Taníts meg engem a te rendeléseidre.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Ajkaimmal hirdetem a te szádnak minden ítéletét.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Inkább gyönyörködöm a te bizonyságaidnak útjában, mint minden gazdagságban.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
A te határozataidról gondolkodom, és a te ösvényeidre nézek.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Gyönyörködöm a te rendeléseidben; a te beszédedről nem feledkezem el.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Tégy jól a te szolgáddal, hogy éljek és megtartsam a te beszédedet.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Nyisd meg az én szemeimet, hogy szemléljem a te törvényednek csodálatos voltát.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Jövevény vagyok e földön, ne rejtsd el tőlem a te parancsolataidat.
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Elfogyatkozik az én lelkem, a te ítéleteid után való szüntelen vágyódás miatt.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Megdorgálod a kevélyeket; átkozottak, a kik elhajolnak parancsolataidtól.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Fordítsd el rólam a szidalmat és gyalázatot, mert megőriztem a te bizonyságaidat!
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Még ha fejedelmek összeülnek, ellenem beszélnek is; a te szolgád a te rendeléseidről gondolkodik.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
A te bizonyságaid én gyönyörűségem, és én tanácsadóim.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Lelkem a porhoz tapad; eleveníts meg engem a te igéreted szerint.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Útaimat elbeszéltem előtted és te meghallgattál engem; taníts meg a te rendeléseidre!
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Add értenem a te határozataidnak útát, hogy gondolkodjam a te csodálatos dolgaidról!
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Sír a lelkem a keserűség miatt; vigasztalj meg a te igéd szerint!
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
A hamisságnak útját távoztasd el tőlem, és a te törvényeddel ajándékozz meg engem!
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Az igazság útját választottam; a te ítéleteid forognak előttem.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Ragaszkodom a te bizonyságaidhoz; Uram, ne hagyj megszégyenülni!
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
A te parancsolataidnak útján járok, ha megvigasztalod az én szívemet!
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Taníts meg Uram a te rendeléseidnek útjára, hogy megőrizzem azt mindvégig.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Oktass, hogy megőrizzem a te törvényedet, és megtartsam azt teljes szívemből.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Vezérelj a te parancsolataidnak útján, mert gyönyörködöm abban.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Hajtsd szívemet a te bizonyságaidhoz, és ne a telhetetlenségre.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Fordítsd el az én szemeimet, hogy ne lássanak hiábavalóságot; a te útadon éltess engemet.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Teljesítsd igéretedet a te szolgádnak, a ki fél téged.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Fordítsd el tőlem a gyalázatot, a mitől félek; hiszen jók a te ítéleteid.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Ímé, kivánkozom a te határozataid után; éltess engem a te igazságod által.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
És szálljon reám, Uram, a te kegyelmed, a te szabadításod, a mint megigérted,
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Hogy megfelelhessek az engem gyalázónak, hiszen bizodalmam van a te igédben!
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
És az igazságnak beszédét se vedd el soha az én számtól, mert várom a te ítéleteidet!
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
És megtartom a te törvényedet mindenkor és mindörökké.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
És tágas téren járok, mert a te határozataidat keresem.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
És a királyok előtt szólok a te bizonyságaidról, és nem szégyenülök meg.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
És gyönyörködöm a te parancsolataidban, a melyeket szeretek.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
És felemelem kezeimet a te parancsolataidra, a melyeket szeretek, és gondolkodom a te rendeléseidről.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Emlékezzél meg a te szolgádnak adott igédről, a melyhez nékem reménységet adtál!
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Ez vigasztalásom nyomorúságomban, mert a te beszéded megelevenít engem.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
A kevélyek szerfelett gúnyoltak engem; nem hajlottam el a te törvényedtől.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Megemlékezem a te öröktől fogva való ítéleteidről Uram, és vigasztalódom.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Harag vett rajtam erőt az istentelenek miatt, a kik elhagyták a te törvényedet.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Ének volt rám nézve minden parancsolatod bujdosásomnak hajlékában.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Uram! a te nevedről emlékezem éjjel, és megtartom a te törvényedet.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Ez jutott nékem, hogy a te határozataidat megőriztem.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Azt mondám Uram, hogy az én részem a te beszédeidnek megtartása.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Teljes szívből könyörgök a te színed előtt: könyörülj rajtam a te igéreted szerint!
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Meggondoltam az én útaimat, és lábaimat a te bizonyságaidhoz fordítom.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Sietek és nem mulasztom el, hogy megtartsam a te parancsolataidat.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Az istentelenek kötelei körülkerítettek engem; de a te törvényedről el nem feledkezem.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Éjfélkor felkelek, hogy hálát adjak néked, igazságod ítéleteiért.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Társok vagyok mindazoknak, a kik félnek téged, és a kik határozataidat megtartják.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
A te kegyelmeddel, oh Uram, teljes e föld: taníts meg engem rendeléseidre!
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Jót cselekedtél a te szolgáddal, Uram, a te igéd szerint.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Az okosságnak és tudománynak drága voltára taníts meg engem, mert hiszek a te parancsolataidnak.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Minekelőtte megaláztattam, tévelyegtem vala; most pedig vigyázok a te szódra.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Jó vagy te és jóltevő, taníts meg engem a te rendeléseidre.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
A kevélyek hazugságot költöttek reám, de én teljes szívből megtartom a te parancsolataidat.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Kövér az ő szívök, mint a háj; de én a te törvényedben gyönyörködöm.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Jó nékem, hogy megaláztál, azért, hogy megtanuljam a te rendeléseidet.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
A te szádnak törvénye jobb nékem, mint sok ezer arany és ezüst.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
A te kezeid teremtettek és erősítettek meg engem; oktass, hogy megtanuljam parancsolataidat.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
A kik téged félnek, látnak engem és örvendeznek, mivel a te igédben van az én reménységem.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Tudom Uram, hogy a te ítéleteid igazak, és igazságosan aláztál meg engem.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Legyen velem a te kegyelmed, hogy megvígasztalódjam a te szolgádnak tett igéreted szerint.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Szálljon reám a te irgalmasságod, hogy éljek, mert a te törvényedben gyönyörködöm.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Szégyenüljenek meg a kevélyek, a kik csalárdul elnyomtak engem, holott én a te határozataidról gondolkodom.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Forduljanak hozzám, a kik téged félnek, és ismerik a te bizonyságaidat!
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Legyen az én szívem feddhetetlen a te rendeléseidben, hogy meg ne szégyenüljek.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Elfogyatkozik az én lelkem a te szabadításod kivánása miatt; a te igédben van az én reménységem.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
A te beszéded kivánása miatt elfogyatkoznak az én szemeim, mondván: mikor vígasztalsz meg engem?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Noha olyanná lettem, mint a füstön levő tömlő; a te rendeléseidről el nem feledkezem.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Mennyi a te szolgádnak napja, és mikor tartasz ítéletet az én üldözőim felett?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Vermet ástak nékem a kevélyek, a kik nem a te törvényed szerint élnek.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Minden parancsolatod igaz; csalárdul üldöznek engem; segíts meg engem!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Csaknem semmivé tettek engem e földön, de én nem hagytam el a te határozataidat.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
A te kegyelmed szerint eleveníts meg engem, hogy megőrizhessem a te szádnak bizonyságait.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Uram! örökké megmarad a te igéd a mennyben.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Nemzedékről nemzedékre van a te igazságod, te erősítetted meg a földet és áll az.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
A te ítéleteid szerint áll minden ma is; mert minden, a mi van, te néked szolgál.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Ha nem a te törvényed lett volna az én gyönyörűségem, akkor elvesztem volna az én nyomorúságomban.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Soha sem feledkezem el a te határozataidról, mert azok által elevenítettél meg engem.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Tied vagyok, tarts meg engem, mert a te határozataidat keresem.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Vártak rám a gonoszok, hogy elveszessenek, de én a te bizonyságaidra figyelek.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Látom, minden tökéletes dolognak vége van, de a te parancsolatodnak nincs határa.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Mely igen szeretem a te törvényedet, egész napestig arról gondolkodom!
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Az én ellenségeimnél bölcsebbé teszel engem a te parancsolataiddal, mert mindenkor velem vannak azok.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Minden tanítómnál értelmesebb lettem, mert a te bizonyságaid az én gondolataim.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Előrelátóbb vagyok, mint az öreg emberek, mert vigyázok a te határozataidra.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Minden gonosz ösvénytől visszatartóztattam lábaimat, hogy megtartsam a te beszédedet.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Nem távoztam el a te ítéleteidtől, mert te oktattál engem.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Mily édes az én ínyemnek a te beszéded; méznél édesbb az az én számnak!
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
A te határozataidból leszek értelmes, gyűlölöm azért a hamisságnak minden ösvényét.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Az én lábamnak szövétneke a te igéd, és ösvényemnek világossága.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Megesküdtem és megállom, hogy megtartom a te igazságodnak ítéleteit.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Felette nagy nyomorúságban vagyok; Uram, eleveníts meg a te igéd szerint.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Szájamnak önkéntes áldozatai legyenek kedvesek előtted Uram! és taníts meg a te ítéleteidre.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Lelkem mindig veszedelemben van, mindazáltal a te törvényedről el nem feledkezem.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Tőrt vetettek ellenem az istentelenek, de a te határozataidtól el nem tévelyedtem.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
A te bizonyságaid az én örökségem mindenha, mert szívemnek örömei azok.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Az én szívem hajlik a te rendeléseid teljesítésére mindenha és mindvégig.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Az állhatatlanokat gyűlölöm, de a te törvényedet szeretem.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Menedékem és paizsom vagy te; igédben van az én reménységem.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Távozzatok tőlem gonoszok, hogy megőrizzem az én Istenemnek parancsolatait.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Támogass engem a te beszéded szerint, hogy éljek, és ne engedd, hogy megszégyenüljek reménységemben.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Segélj, hogy megmaradjak, és gyönyörködjem a te rendeléseidben szüntelen.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Megtapodod mindazokat, a kik rendeléseidtől elhajolnak, mert az ő álnokságuk hazugság.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Mint salakot mind elveted e földnek istenteleneit, azért szeretem a te bizonyságaidat.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Borzad testem a tőled való félelem miatt, és félek a te ítéleteidtől.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Méltányosságot és igazságot cselekedtem; ne adj át nyomorgatóimnak!
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Légy kezes a te szolgádért az ő javára, hogy a kevélyek el ne nyomjanak engem.
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Szemeim epekednek a te szabadításod és a te igazságod beszéde után.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Cselekedjél a te szolgáddal a te kegyelmességed szerint, és a te rendeléseidre taníts meg engem!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Szolgád vagyok, oktass, hogy megismerjem a te bizonyságaidat!
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Ideje, hogy az Úr cselekedjék; megrontották a te törvényedet.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Inkább szeretem azért a te parancsolataidat, mint az aranyat, mint a legtisztább aranyat.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Igaznak tartom azért minden határozatodat, és a hamisságnak minden ösvényét gyűlölöm.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Csodálatosak a te bizonyságaid, azért az én lelkem megőrzi azokat.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
A te beszéded megnyilatkozása világosságot ad, és oktatja az együgyűeket.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Szájamat feltátom és lihegek, mert kivánom a te parancsolataidat.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Tekints reám és könyörülj rajtam, a miképen szoktál a te nevednek kedvelőin.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Vezéreld útamat a te igéd szerint, és ne engedd, hogy valami hamisság uralkodjék rajtam!
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Oltalmazz meg az emberek erőszakosságától, hogy megőrizzem a te határozataidat!
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
A te orczádat világosítsd meg a te szolgádon, és taníts meg a te rendeléseidre!
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Víznek folyásai erednek az én szemeimből azok miatt, a kik nem tartják meg a te törvényedet.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Igaz vagy Uram, és a te ítéleted igazságos.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
A te bizonyságaidat igazságban és hűségben jelentetted meg, és mindenek felett való egyenességben.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Buzgóságom megemészt engem, mert elfeledkeztek a te beszédedről az én ellenségeim.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Felettébb tiszta a te beszéded, és a te szolgád szereti azt.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Kicsiny vagyok én és megvetett, de a te határozataidról el nem feledkezem.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
A te igazságod igazság örökké, és a te törvényed igaz.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Nyomorúság és keserűség ért engem, de a te parancsolataid gyönyörűségeim nékem.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
A te bizonyságaidnak igazsága örökkévaló; oktass, hogy éljek!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Teljes szívből kiáltok hozzád, hallgass meg, Uram! megtartom a te rendeléseidet.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Segítségül hívlak: tarts meg engem, és megőrzöm a te bizonyságaidat.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Hajnal előtt felkelek, kiáltok hozzád; a te beszédedben van reménységem.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Szemeim megelőzik az éjjeli őrséget, hogy a te beszédedről gondolkodjam.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Hallgasd meg az én szómat a te kegyelmességed szerint, Uram! Eleveníts meg a te jóvoltod szerint!
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Közelgetnek hozzám az én gonosz háborgatóim, a kik a te törvényedtől messze távoztak.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Közel vagy te, Uram! és minden te parancsolatod igazság.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Régtől fogva tudom a te bizonyságaid felől, hogy azokat örökké állandókká tetted.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Lásd meg az én nyomorúságomat és szabadíts meg engem; mert a te törvényedről nem felejtkezem el!
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Te perelj peremben és ments meg; a te beszéded szerint eleveníts meg engem!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Távol van a gonoszoktól a szabadítás, mert nem törődnek a te rendeléseiddel.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Nagy a te irgalmasságod, Uram! A te ítéletid szerint eleveníts meg engem.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Sokan vannak az én háborgatóim és üldözőim, de nem térek el a te bizonyságaidtól.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Láttam a hűteleneket és megundorodtam, hogy a te mondásodat meg nem tartják.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Lásd meg Uram, hogy a te határozataidat szeretem; a te kegyelmességed szerint eleveníts meg engem!
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
A te igédnek summája igazság, és a te igazságod ítélete mind örökkévaló.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
A fejedelmek ok nélkül üldöztek engem; de a te igédtől félt az én szívem.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Gyönyörködöm a te beszédedben, mint a ki nagy nyereséget talált.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
A hamisságot gyűlölöm és útálom; a te törvényedet szeretem.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Naponként hétszer dicsérlek téged, a te igazságodnak ítéleteiért.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
A te törvényed kedvelőinek nagy békességök van, és nincs bántódásuk.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Várom a te szabadításodat, oh Uram! és a te parancsolataidat cselekszem.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Az én lelkem megtartja a te bizonyságaidat, és azokat igen szeretem.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Megtartom a te határozataidat és bizonyságaidat, mert minden útam nyilván van előtted.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Oh Uram! hadd szálljon az én könyörgésem a te színed elé; tégy bölcscsé engem a te igéd szerint.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Jusson elődbe az én imádságom; a te beszéded szerint szabadíts meg engem!
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Ajkaim dicséretet zengjenek, mert megtanítasz a te rendeléseidre.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Nyelvem a te beszédedről énekel, mert minden parancsolatod igaz.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Legyen segítségemre a te kezed, mert a te határozataidat választottam!
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Uram! vágyódom a te szabadításod után, és a te törvényed nékem gyönyörűségem.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Éljen az én lelkem, hogy dicsérjen téged, és a te ítéleteid segítsenek rajtam!
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Tévelygek, mint valami elveszett juh: keresd meg a te szolgádat; mert a te parancsolataidat nem felejtettem el!
