Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Albarka ta tabbata ga waɗanda rayuwarsu ba ta da abin zargi, waɗanda suke tafiya bisa ga dokar Ubangiji.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Albarka ta tabbata ga waɗanda suke kiyaye ƙa’idodinsa suke kuma nemansa da dukan zuciyarsu.
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
Ba sa yin wani abin da ba daidai ba; suna tafiya a hanyoyinsa.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Ka shimfiɗa farillan da dole a yi biyayya da su.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Kash, da a ce hanyoyina tsayayyu ne a yin biyayya da ƙa’idodinka mana!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Da ba zan sha kunya ba sa’ad da na lura da dukan umarnanka.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Zan yabe ka da zuciya ta gaskiya yayinda nake koyon dokokinka masu adalci.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Zan yi biyayya da ƙa’idodinka; kada ka yashe ni ɗungum.
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Yaya matashi zai kiyaye hanyarsa da tsabta? Sai ta yin rayuwa bisa ga maganarka.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Na neme ka da dukan zuciyata; kada ka bar ni in kauce daga umarnanka.
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Na ɓoye maganarka a cikin zuciyata don kada in yi maka zunubi.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Yabo ya tabbata gare ka, ya Ubangiji; ka koya mini ƙa’idodinka.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Da leɓunana na ba da labarin dukan dokokin da suka fito bakinka.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Na yi farin ciki da bin farillanka yadda mutum yakan yi farin ciki da arziki mai yawa.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Na yi tunani a kan farillanka na kuma lura da hanyoyinka.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Na yi murna a cikin ƙa’idodinka; ba zan ƙyale maganarka ba.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Ka yi alheri ga bawanka, zan kuwa rayu; zan yi biyayya da maganarka.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Ka buɗe idanuna don in iya gani abubuwan banmamaki a cikin dokarka.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Ni baƙo ne a duniya; kada ka ɓoye mini umarnanka.
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Zuciyata ta ƙosa saboda marmari don dokokinka koyaushe.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Ka tsawata wa masu fariya, waɗanda suke la’anta waɗanda kuma suka kauce daga umarnanka.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Ka cire mini ba’a da reni, gama ina kiyaye farillanka.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Ko da yake masu mulki sun zauna tare suna ɓata mini suna, bawanka zai yi tunani a kan ƙa’idodinka.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Farillanka ne abin farin cikina; su ne mashawartana.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
An kwantar da ni ƙasa cikin ƙura; ka kiyaye raina bisa ga maganarka.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Na ba da labari hanyoyina ka kuma amsa mini; ka koya mini ƙa’idodinka.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Bari in gane koyarwar farillanka; sa’an nan zan yi tunani a kan abubuwan banmamakinka.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Raina ya gaji da baƙin ciki; ka ƙarfafa ni bisa ga maganarka.
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Ka kiyaye ni daga hanyoyin ruɗu; ka yi mini alheri ta wurin dokokinka.
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Na zaɓi hanyar gaskiya; na sa zuciyata a kan dokokinka.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Na riƙe farillanka kankan, ya Ubangiji; kada ka sa in sha kunya.
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Ina gudu a kan hanyar umarnanka, gama ka’yantar da zuciyata.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Ka koya mini Ya Ubangiji, don in bi ƙa’idodinka; sa’an nan zan kiyaye su har ƙarshe.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Ka ba ni ganewa, zan kuwa kiyaye dokarka in kuma yi biyayya da ita da dukan zuciyata.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Ka bi da ni a hanyar umarnanka, gama a can zan sami farin ciki.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Ka juye zuciyata wajen farillanka ba wajen riba ta sonkai ba.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Ka juye idanuna daga abubuwa marasa amfani; ka kiyaye raina bisa ga maganarka.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Ka cika alkawarinka ga bawanka, saboda a ji tsoronka.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Ka kawar da shan kunyar da nake tsoro, gama dokokinka nagari ne.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Ina marmarin farillanka ƙwarai! Ka kiyaye raina cikin adalcinka.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Bari ƙaunarka marar ƙarewa ta zo gare ni, ya Ubangiji, cetonka bisa ga alkawarinka;
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
sa’an nan zan amsa wa masu cin mutuncina, gama na dogara ga maganarka.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Kada ka ƙwace maganarka daga bakina, gama na sa zuciyata a dokokinka.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Kullayaumi zan yi biyayya da dokokinka, har abada abadin.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Zan yi ta yawo a sake gama na nemi farillanka.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Zan yi maganar farillanka a gaban sarakuna ba kuwa za a kunyata ni ba,
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
gama ina farin ciki da umarnanka saboda ina ƙaunarsu.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Na ɗaga hannuwana ga umarnanka, waɗanda nake ƙauna, ina kuma tunani a kan ƙa’idodinka.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Tuna da maganarka ga bawanka, gama ka ba ni bege.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Ta’aziyyata cikin wahalata ita ce alkawarinka yana kiyaye raina.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Masu fariya suna yi mini ba’a ba tare da an hana su ba, amma ban rabu da dokar ba.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Na tuna da dokokinka na tun dā, ya Ubangiji, na kuwa sami ta’aziyya a cikinsu.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Fushi ya kama ni saboda mugaye, waɗanda suka keta dokokinka.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Ƙa’idodinka su ne kan waƙata a duk inda na sauka.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Da dare na tuna da sunanka, ya Ubangiji, zan kuwa kiyaye dokarka.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Wannan shi ne na saba yi, ina yin biyayya da farillanka.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Kai ne rabona, ya Ubangiji; na yi alkawarin in kiyaye maganarka.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Na nemi fuskarka da dukan zuciyata; ka yi mini alheri bisa ga alkawarinka.
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Na lura da hanyoyina na kuma mayar da matakaina ga farillanka.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Zan gaggauta ba zan ɓata lokaci ba in yi biyayya da umarnanka.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Ko da yake mugaye sun ɗaura ni da igiyoyi, ba zan manta da dokokinka ba.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Da tsakar dare nakan tashi in gode maka saboda dokokinka masu adalci.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Ni aboki ne ga duk mai tsoronka, ga duk wanda yake bin farillanka.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Duniya ta cika da ƙaunarka, ya Ubangiji; ka koya mini ƙa’idodinka.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Ka yi wa bawanka alheri bisa ga maganarka, ya Ubangiji.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Ka koya mini sani da kuma hukunci mai kyau, gama na gaskata a umarnanka.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Kafin in sha wahala na kauce, amma yanzu ina biyayya da maganarka.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Kai nagari ne, kuma abin da kake yi yana da kyau; ka koya mini ƙa’idodinka.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Ko da yake masu fariya sun shafe ni da ƙarairayi, na kiyaye farillanka da dukan zuciyata.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Zukatansu sun yi tauri da kuma marasa tausayi amma ina farin ciki a dokarka.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Ya yi kyau da na sha wahala don in koyi ƙa’idodinka.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Doka daga bakinka ya fi mini daraja fiye da azurfa da zinariya guda dubu.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Hannuwanka ne suka yi suka kuma siffanta ni; ka ba ni ganewa don in koyi umarnanka.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Bari waɗanda suke tsoronka su yi farin ciki sa’ad da suke gan ni, gama na sa zuciyata a maganarka.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Ya Ubangiji na sani, cewa dokokinka masu adalci ne, kuma cikin aminci ka hore ni.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Bari ƙaunarka marar ƙarewa tă yi mini ta’aziyya, bisa ga alkawarinka ga bawanka.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Bari tausayinka yă zo mini don in rayu, gama dokarka ce farin cikina.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Bari masu girman kai su sha kunya saboda abubuwa marasa kyau da suke yi mini ba dalili; amma zan yi tunani a kan farillanka.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Bari waɗanda suke tsoronka su juya gare ni, waɗanda suka gane da farillanka.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Bari zuciyata ta kasance marar abin zargi wajen ƙa’idodinka, don kada in sha kunya.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Raina ya tafke da marmari don cetonka, amma na sa zuciyata a maganarka.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Idanuna sun gaji, suna jiran alkawarinka; Na ce, “Yaushe za ka ta’azantar da ni?”
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Ko da yake ni kamar salkar ruwan inabi ne a cikin hayaƙi, ban manta da ƙa’idodinka ba.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Har yaushe bawanka zai yi ta jira? Yaushe za ka hukunta masu tsananta mini?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Masu girman kai sun haƙa mini rami, sun ƙetare dokarka.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Dukan umarnanka abin dogara ne; ka taimake ni, gama mutane suna tsananta mini ba dalili.
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Sun kusa gama da ni a duniya, amma ban bar bin farillanka ba.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Ka kiyaye raina bisa ga ƙaunarka, zan kuwa yi biyayya da farillan bakinka.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Maganarka, ya Ubangiji madawwamiya ce; tana nan daram a cikin sammai.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Amincinka yana cin gaba cikin dukan zamanai; ka kafa duniya ta kuma dawwama.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Dokokinka sun dawwama har yă zuwa yau, gama dukan abubuwa suna maka hidima.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Da ba don dokarka ce farin cikina ba, da na hallaka a cikin azabana.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Ba zan taɓa manta da farillanka ba, gama ta wurinsu ne ka kiyaye raina.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Ka cece ni, gama ni naka ne; na yi ƙoƙarin neman farillanka.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Mugaye suna jira su hallaka ni, amma zan yi ta tunani a kan farillanka.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Ga duk cikakke na ga kāsawa; amma umarnanka ba su da iyaka.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Kash, ga yadda nake ƙaunar dokarka! Ina tunani a kanta dukan yini.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Umarnanka suna sa in zama mai hikima fiye da abokan gābana, gama kullum suna tare da ni.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Ina da ganewa sosai fiye da dukan malamaina, gama ina tunani a kan farillanka.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Ina da ganewa fiye da dattawa, gama ina biyayya da farillanka.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Na kiyaye ƙafafuna daga kowace muguwar hanya domin in yi biyayya da maganarka.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Ban rabu da dokokinka ba, gama kai da kanka ne ka koya mini.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Ɗanɗanon maganarka akwai zaki, sun ma fi zuma zaki a bakina!
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Na sami ganewa daga farillanka; saboda haka ina ƙin kowace hanyar da ba daidai ba.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Maganarka fitila ce ga ƙafafuna haske kuma a kan hanyata.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Na yi rantsuwa na kuma tabbatar da shi, cewa zan bi dokokinka masu adalci.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Na sha wahala sosai; ka kiyaye raina, ya Ubangiji, bisa ga maganarka.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Ka karɓi yabon bakina da nake yi da yardar rai, ya Ubangiji, ka kuwa koya mini dokokinka.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Ko da yake kullum ina riƙe da raina a hannuwana, ba zan manta da dokarka ba.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Mugaye sun kafa mini tarko, amma ban kauce daga farillanka ba.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Farillanka su ne gādona har abada; su ne farin cikin zuciyata.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Zuciyata ta shirya a kan kiyaye ƙa’idodinka har ƙarshe.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Na ƙi mutane masu baki biyu, amma ina ƙauna dokarka.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Kai ne mafakata da garkuwata; na sa zuciyata a maganarka.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Ku rabu da ni, ku masu aikata mugunta, don in kiyaye umarnan Allahna!
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Ka raya ni bisa ga alkawarinka, zan kuwa rayu; kada ka bari a gwale sa zuciyata.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Ka riƙe ni za a kuma cece ni; kullayaumi zan ɗauka ƙa’idodinka da muhimmanci.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Ka ki dukan waɗanda suka kauce daga ƙa’idodinka, gama yaudararsu banza ne.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Dukan mugayen duniya ka zubar kamar datti; saboda haka nake ƙaunar farillanka.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Naman jikina na rawan jiki don tsoronka; na cika da tsoron dokokinka.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Na aikata abin da yake mai adalci da kuma daidai; kada ka ni a hannun masu danne ni.
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Ka tabbatar da lafiyar bawanka; kada ka bar masu girman kai su danne ni.
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Idanuna sun gaji, da jiran cetonka, da jiran alkawarinka mai adalci.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Ka yi da bawanka bisa ga ƙaunarka ka kuma koya mini ƙa’idodinka.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Ni bawanka ne, ka ba ni fahimi don in gane farillanka.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Lokaci ya yi da za ka yi wani abu, ya Ubangiji; ana karya dokarka.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Saboda ina ƙaunar umarnanka fiye da zinariya, kai, fiye da zinariya zalla,
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
saboda kuma ina lura da dukan farillanka da kyau, na ƙi kowace hanyar da ba daidai ba.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Farillanka masu banmamaki ne; saboda haka nake yin biyayya da su.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Fassarar maganganunka sukan ba da haske; sukan ba da ganewa ga marar ilimi.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Ina hakkin da bakina a buɗe, ina marmarin umarnanka.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Ka juye wurina ka kuma yi mini jinƙai, yadda kullum ka yi wa waɗanda suke ƙaunar sunanka.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Ka bi da sawuna bisa ga maganarka; kada ka bar zunubi yă mallake ni.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Ka fanshe ni daga mutane masu danniya, don in yi biyayya da farillanka.
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Ka sa fuskarka ta haskaka a kan bawanka ka kuma koya mini ƙa’idodinka.
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Hawaye suna malalowa daga idanuna kamar rafi, gama ba a biyayya da dokarka.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Mai adalci ne kai, ya Ubangiji, dokokinka kuma daidai ne.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Farillan da ka shimfiɗa masu adalci ne; su kuma abin dogara ne ƙwarai.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Kishina ya cinye ni ɗungum, gama abokan gābana sun yi biris da maganganunka.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
An gwada alkawuranka sarai, bawanka kuwa yana ƙaunarsu.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Ko da yake ni ba kome ba ne an kuwa rena ni, ba na manta da farillanka.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Adalcinka dawwammame ne dokar kuma gaskiya ce.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Wahala da damuwa suna a kaina, amma umarnanka su ne farin cikina.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Farillanka daidai ne har abada; ka ba ni ganewa don in rayu.
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Na yi kira da dukan zuciyata; ka amsa mini, ya Ubangiji, zan kuwa yi biyayya da ƙa’idodinka.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Na yi kira gare ka; ka cece ni zan kuwa kiyaye farillanka.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Na tashi kafin fitowar rana na kuma yi kukan neman taimako; na sa zuciyata a maganarka.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Ban rufe idanuna ba dukan dare, don in yi tunani a kan alkawuranka.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Ka ji muryata bisa ga ƙaunarka; ka kiyaye raina, ya Ubangiji, bisa ga dokokinka.
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Waɗanda suke ƙirƙiro mugayen dabaru suna nan kusa, amma suna nesa da dokarka.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Duk da haka kana kusa, ya Ubangiji, kuma dukan umarnanka gaskiya ne.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Tun tuni na koyi daga farillanka cewa ka kafa su su kasance har abada.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Ka dubi wahalata ka cece ni, gama ban manta da dokarka ba.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Ka kāre manufata ka kuma fanshe ni, ka cece rai na kamar yadda ka alkawarta!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Ceto yana nesa da mugaye, gama ba sa neman ƙa’idodinka.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Tausayinka da girma yake, ya Ubangiji; ka kiyaye raina bisa ga dokokinka.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Maƙiya masu yawa ne suke tsananta mini, amma ban rabu da farillanka ba.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Na dubi marasa aminci da ƙyama, gama ba sa yin biyayya da maganarka.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Dubi yadda nake ƙaunar farillanka; ka kiyaye raina, ya Ubangiji, bisa ga ƙaunarka.
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Dukan maganganunka gaskiya ne; dukan dokokinka masu adalci madawwami ne.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Masu mulki suna tsananta mini ba dalili, amma zuciyata na rawan jiki game da maganarka.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Ina farin ciki da alkawarinka kamar yadda wani kan sami ganima mai girma.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Na ƙi ina kuma ƙyamar ƙarya amma ina ƙaunar dokarka.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Sau bakwai a rana ina yabonka saboda dokokinka masu adalci.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Waɗanda suke ƙaunar dokarka suna da babban salama, kuma babu abin da zai sa su yi tuntuɓe.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Ina jiran cetonka, ya Ubangiji, ina kuma bin umarnanka.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Ina biyayya da farillanka, gama ina ƙaunarsu ƙwarai.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Ina biyayya da farillanka da kuma koyarwarka, gama dukan hanyoyina sanannu ne gare ka.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Bari kukata ta zo gare ka, ya Ubangiji; ka ba ni ganewa bisa ga maganarka.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Bari roƙona yă zo gabanka; ka cece ni bisa ga alkawarinka.
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Bari leɓunana su cika da yabonka, gama ka koya mini ƙa’idodinka.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Bari harshena yă rera game da maganarka, gama dukan umarnanka masu adalci ne.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Bari hannunka yă kasance a shirye don yă taimake ni, gama na zaɓi farillanka.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Ina marmarin cetonka, ya Ubangiji, dokarka kuwa ita ce farin cikina.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Bari in rayu don in yabe ka, bari kuma dokokinka su raya ni.
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Na kauce kamar ɓatacciyar tunkiya. Ka nemi bawanka, gama ban manta da umarnanka ba.
