Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Alle sind glücklich zu preisen, die da untadelig wandeln, / Die einhergehn nach Jahwes Gesetz.
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Alle sind glücklich zu preisen, die seine Zeugnisse halten, / Die ihn suchen von ganzem Herzen.
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
Auch keine Frevel verüben, / Sondern in seinen Wegen gehn.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Aufgestellt hast du deine Befehle, / Daß man sie treu erfüllen soll.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Ach, stünde doch mein Wandel fest, / Indem ich deine Gesetze hielte!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Alsdann werd ich nicht zuschanden, / Wenn ich auf all deine Gebote blicke.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Aufrichtigen Herzens dank ich dir, / Wenn ich deine gerechten Befehle lerne.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Auf deine Satzungen achte ich: / Verlaß mich nicht völlig!
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Bei einem Jüngling bleibt sein Wandel rein, / Wenn er ihn führt nach deinem Wort.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Begehrt hab ich dein Wort von ganzem Herzen, / Laß mich nicht irren von deinen Geboten!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Bewahret hab ich dein Wort in meinem Herzen, / Damit ich nicht sündige wider dich.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Besungen mit Lobpreis seiest du, Jahwe, / Lehre mich deine Satzungen!
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Bekundet hab ich mit meinen Lippen / Alle Ordnungen deines Mundes.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Betracht ich den Wandel, den deine Zeugnisse fordern, / So freu ich mich stets wie über allerlei Reichtum.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Bei deinen Befehlen soll mein Sinnen verweilen, / Und blicken will ich auf deine Pfade.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Bei deinen Satzungen will ich mich ergötzen, / Will nicht vergessen deine Worte.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Gewähre deinem Knechte Gutes, daß ich leben bleibe, / So will ich deine Worte halten.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Gib mir offne Augen, / Damit ich erkenne die Wunder in deinem Gesetz.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Gast nur bin ich auf Erden: / Verbirg vor mir nicht deine Gebote!
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Ganz verzehrt hat sich meine Seele vor Sehnsucht / Nach deinen Rechten zu jeder Zeit.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Gescholten hast du Frevelhafte. / Fluch treff alle, die deine Gebote verlassen!
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Gespött und Schande, die ich erfahre, nimm weg! / Denn deine Zeugnisse halte ich.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Gingen auch Fürsten wider mich an mit feindlicher Rede: / Dein Knecht sinnt doch über deine Satzungen nach.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Gar meine Lust sind deine Zeugnisse, / Sie sind meine Berater.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Dem Staub klebt meine Seele an; / Belebe mich wieder nach deinem Wort!
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Dir hab ich mein Los geschildert: da erhörtest du mich. / Lehre mich deine Satzungen!
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Den Weg, den deine Befehle gebieten, laß mich verstehn! / Denn über deine Wunder will ich sinnen.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Durch Kummer zerfließt meine Seele: / Richte mich auf nach deinen Verheißungsworten!
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Den Weg der Lüge halte mir fern, / Begnade mich aber mit deiner Lehre!
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Den Weg der Treue hab ich erwählt, / Deine Rechte mir vorgesetzt.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Deine Zeugnisse, Jahwe, halt ich fest; / Laß mich nicht zuschanden werden!
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Den Weg, den deine Gebote weisen, will ich laufen, / Denn du erfüllst mich mit Einsicht.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Helle mir auf, o Jahwe, deiner Satzungen Weg, / Damit ich ihn immer beachte!
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Hilf mir zur rechten Erkenntnis, daß ich deine Lehre bewahre / Und sie von ganzem Herzen befolge!
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Hinführen wollest du mich auf deiner Gebote Pfad, / Denn ich habe Gefallen daran.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Hinlenken wollest du mein Herz zu deinen Gesetzen / Und nicht zu ungerechtem Gewinn.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Hinweg zieh meine Augen, daß sie nicht nach dem Eitlen schaun, / Auf deinen Wegen belebe mich!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Halt deinem Knechte deine Verheißung, / Damit ich wachse in Ehrfurcht vor dir!
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Halt fern von mir die Schmach, vor der mir graut! / Denn deine Urteilssprüche sind gut.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Hat mich nicht stets verlangt nach deinen Befehlen? / Durch deine Gerechtigkeit belebe mich!
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Und laß, o Jahwe, deine Huld mich reich erfahren. / Dein Heil nach deiner Verheißung!
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Und dann will ich auch Rede stehn dem, der mich lästert; / Denn ich vertraue auf dein Wort.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Und entzieh doch meinem Munde das Wort der Wahrheit nicht, / Denn auf deine Rechte hoffe ich.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Und deine Weisung will ich stets beachten, / Immer und ewiglich.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Und so werd ich dann auch getrost und unbefangen wandeln, / Denn in deinen Geboten hab ich Rat gesucht.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Und von deinen Zeugnissen will ich reden vor Königen / Furchtlos und ohne Scheu.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Und ich erfreue mich an deinen Geboten, / Die ich liebgewonnen habe.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Und ich will meine Hände erheben zu deinen Geboten, (die ich liebgewonnen habe, ) / Nachsinnen will ich über deine Satzungen.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Sei eingedenk des Worts, das du zu deinem Knecht geredet, / Weil du (auf einen guten Ausgang) mich hast hoffen lassen.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
So fand ich Trost in meinem Elend, (als ich inneward) / Daß dein Verheißungswort mich neubelebte.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Stolze haben mich gar sehr verspottet, / Dennoch bin ich von deinem Gesetz nicht abgewichen.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Sooft ich daran denke, wie du von altersher gerichtet hast, / Werd ich, o Jahwe, auch getröstet.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Starker Zorn hat mich erfaßt den Frevlern gegenüber, / Die dein Gesetz verlassen haben.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Siegeslieder sind mir deine Satzungen / Im Hause meiner Fremdlingschaft.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Sogar des Nachts hab ich gedacht, o Jahwe, deines Namens, / Und darum hab ich deine Weisung auch befolgt.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Solches ist mir zuteil geworden: / Daß ich deine Befehle halte.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Geschenkt — so habe ich gesagt — ist mir, o Jahwe, deine Gnade, / Daß ich deine Worte befolgen darf.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Gesucht hab ich von ganzem Herzen deine Huld: / Sei mir denn gnädig nach deiner Verheißung!
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Gedacht hab ich an meine Wege / Und habe meine Füße dann gelenkt zu deinen Zeugnissen.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Geeilt bin ich dabei und habe nicht gezaudert, / Deine Gebote zu halten.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Gottlose haben mich mit Stricken umringt: / Aber dein Gesetz hab ich nicht vergessen.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Gegen Mitternacht steh ich auf, um dir zu danken / Für deine gerechten Gerichtsurteile.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Genosse bin ich allen, die dich fürchten / Und deine Befehle befolgen.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Gefüllt mit deiner Güte, Jahwe, ist die Erde: / Lehre mich nun deine Satzungen!
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Tröstliches hast du deinem Knechte erwiesen, / Jahwe, nach deinen Worten.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Treffliche Klugheit und Einsicht lehre mich! / Denn deinen Geboten vertrau ich.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Trugwege bin ich gewandelt, eh ich ins Elend geriet; / Nun aber acht ich auf dein Gebot.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Treusorgend bist du und voller Güte: / Lehre mich deine Satzungen!
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Trugvoll haben Frevler mir Lügen angedichtet: / Ich aber halte dennoch mit ganzem Herzen deine Befehle.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Töricht und fühllos ist ihr Herz; / Doch mein Entzücken ist dein Gesetz.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Traun, heilsam war mir des Leidens Schule, / Damit ich deine Satzungen lernte.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Teurer ist mir deines Mundes Gesetz / Als reiche Schätze an Silber und Gold.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Ja, deine Hände haben mich geschaffen und bereitet: / Gib mir nun auch Einsicht, daß ich deine Gebote lerne!
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Jeder, der dich fürchtet, wird freudig auf mich blicken; / Denn ich habe darauf geharrt, daß sich dein Verheißungswort erfülle.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Ich weiß, o Jahwe: gerecht sind deine Gerichte, / Und weil du es treu mit mir meinst, hast du mich in Trübsal geführt.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
In deiner Gnade laß mich nun aber auch Trost erfahren, / Wie du es deinem Knechte verheißen!
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
In dein Erbarmen hülle mich ein, damit ich lebe! / Denn dein Gesetz ist meine Lust.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
In Schande laß fallen die Frevelhaften, weil sie mich mit Lügen ins Elend gebracht! / Ich aber will über deine Befehle sinnen.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Ja, mögen sich zu mir wenden, die dich fürchten / Und die deine Zeugnisse anerkennen!
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
In deinen Satzungen soll mein Herz beständig leben, / Damit ich nicht zuschanden werde.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Klagend hat meine Seele nach deiner Hilfe geschmachtet: / Auf dein Wort hab ich geharrt.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Konnten nicht meine Augen vergehn, als ich nach deinem Wort ausschaute / Und (ängstlich) fragte: "Wann wirst du mich trösten?"
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Kann man auch von mir sagen: / "Der ist wie ein Schlauch im Rauch" — / Deine Satzungen hab ich doch nimmer vergessen.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Kurz sind die Lebenstage deines Knechts. / Wann wirst du nun das Gericht vollstrecken an meinen Verfolgern?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Kerkergruben haben mir Gottvergeßne gegraben, / Sie, die nicht handeln nach deinem Gesetz.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Können doch all deine Gebote nichts als ein Ausfluß deiner Treue sein! / Sie aber haben mich mit Lügen verfolgt: hilf du mir!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Kümmerlich hätten sie mich beinah in der Grube sterben lassen, / Aber trotzdem hab ich deine Befehle nicht verlassen.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Könnt ich doch wieder aufleben durch deine Güte! / Dann will ich auch das Zeugnis deines Mundes halten.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Lebt, o Jahwe, nicht in Ewigkeit / Dein Wort im Himmel fort?
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Lang bis ins fernste Geschlecht währt deine Treu; / Du hast die Erde gegründet, und sie bleibt.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Laut deiner Ordnung stehn sie noch heute; / Denn alles ist dir untertan.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Ließe mich dein Gesetz nicht immer wieder Freude empfinden: / Ich wäre vergangen in meinem Elend.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Lebenslang werd ich deine Befehle nicht vergessen, / Denn durch sie hast du mich im Dasein erhalten.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Liebend bin ich dein: drum rette mich! / Deine Befehle suche ich ja.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Listig haben mir Frevler nachgestellt, um mich zu töten; / Dennoch werd ich auf deine Zeugnisse merken.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Läßt sich auch sehn, daß alles Vollkommne begrenzt ist: / Dein Gebot reicht über die Maßen weit.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Mit ganzer Seele lieb ich dein Gesetz; / Den ganzen Tag sinn ich darüber nach.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Mich werden deine Gebote weiser machen, als meine Feinde sind; / Denn sie sind mein für immer.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Meine Lehrer alle übertreffe ich an Einsicht, / Denn über deine Zeugnisse sinne ich.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Mehr als Alte werd ich mir Verstand erwerben, / Wenn ich deinen Befehlen folge.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Mit allen bösen Pfaden haben meine Füße nichts gemein, / Damit ich deine Gebote mit der Tat erfülle.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Mitnichten bin ich von deinen Rechten gewichen; / Du hast mich ja belehrt.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Meinem Geschmack sind deine Worte lieber / Als Honig meinem Mund.
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Mit Einsicht erfüllen mich deine Befehle; / Drum haß ich jeden Lügenpfad.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Nur dein Wort ist eine Leuchte meinem Fuß / Und ein Licht für meinen Weg.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Nimmer werd ich brechen, was ich eidlich gelobt: / "Deine gerechten Vorschriften will ich befolgen."
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Niedergebeugt bin ich gar sehr; / Jahwe, belebe mich wieder nach deinem Wort!
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Nimm wohlgefällig an, o Jahwe, die willigen Opfer meines Mundes / Und lehre mich deine Gebote!
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Nicht einen Augenblick bin ich des Lebens sicher: / Dennoch hab ich dein Gesetz nicht vergessen.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Nichtswürdige haben mir Schlingen gelegt; / Aber von deinen Befehlen bin ich nicht abgeirrt.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Nie werd ich deine Zeugnisse fahren lassen, / Denn sie sind meines Herzens Wonne.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Neigen lassen hab ich mein Herz, deine Satzungen zu erfüllen: / Das bringt ewigen Lohn.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Solche, die sich absondern, hasse ich; / Doch dein Gesetz hab ich lieb.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Sichrer Schutz und Schild bist du für mich; / Auf dein Wort hab ich geharrt.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Sondert euch ab von mir, ihr Übeltäter, / Damit ich meines Gottes Gebote halte!
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Sei du meine Stütze nach deiner Verheißung, damit ich am Leben bleibe, / Und laß mich nicht zuschanden werden mit meiner Hoffnung!
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Sei du mein sichrer Halt, damit ich gerettet werde! / Dann will ich stets mit Vertraun auf deine Satzungen schaun.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Sie, die von deinen Satzungen irren, hast du immer verworfen; / Denn nichts als Lüge ist ihr verführerisch Tun.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
So wie Schlacken hast du alle Frevler des Landes hinweggeräumt; / Drum lieb ich deine Zeugnisse.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Sieh, ich schaudre in Angst vor dir; / Denn vor deinen Gerichten fürcht ich mich.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Ausgeübt hab ich Recht und Gerechtigkeit: / So gib mich denn nicht meinen Drängern preis!
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Auf deines Knechtes Wohl sei du bedacht, / Daß Frevler mich nicht vergewaltigen!
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Ausgeschaut hab ich voll Sehnsucht, daß mir Hilfe komme / Und deine Verheißung sich erfülle.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
An deinem Knechte handle du nach deiner Huld / Und lehre mich deine Satzungen!
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Ach, sieh, ich bin dein Knecht: unterweise mich, / Daß ich deine Zeugnisse erkenne!
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
An der Zeit ist's für Jahwe, zu handeln: / Sie haben ja dein Gesetz gebrochen.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Aus diesem Grunde lieb ich deine Gebote / Mehr als Gold und gediegen Gold.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Aus diesem Grunde hab ich auch stets all deine Befehle aufrechtgehalten / Und jeglichen Lügenpfad gehaßt.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Fürwahr, deine Zeugnisse sind wunderbar; / Darum bewahrt sie auch meine Seele.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Führst du in deine Gebote ein, so wird es licht: / Einfältige werden verständig.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Frei hab ich meinen Mund geöffnet voll Verlangen; / Denn nach deinen Geboten sehnte ich mich.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Führ mir deine Gnade zu: / Das dürfen ja auch erwarten, die deinen Namen lieben.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Fest mach meine Schritte durch dein Wort / Und laß mich nichts Böses beherrschen!
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Frei laß mich sein von der Menschen Druck, / Damit ich deine Befehle erfülle!
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Für deinen Knecht laß du dein Antlitz leuchten / Und lehre mich deine Satzungen!
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Flossen nicht aus meinen Augen Wasserbäche / Über die, die dein Gesetz nicht halten?
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Zeigst du nicht, Jahwe, dich gerecht? / Drum ist auch all dein Walten richtig.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Zugeteilt hast du deine Zeugnisse / In Treue und großer Wahrhaftigkeit.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Zehrender Eifer hat mich vernichtet; / Denn meine Feinde haben deine Worte vergessen.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Zerschmolzen gleichsam in Feuer, ganz echt und bewährt ist dein Wort, / Und dein Knecht hat es lieb.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Zwar bin ich jung und verachtet; / Doch deine Befehle hab ich nicht vergessen.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Zuverlässig gerecht bleibt deine Gerechtigkeit auf ewig, / Und dein Gesetz bleibt Wahrheit.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Zwang und Drangsal haben mich getroffen; / Doch deine Gebote sind meine Lust.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Zu aller Zeit sind deine Zeugnisse gerecht: / Laß mich sie verstehn, damit ich lebe!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Kraftvoll hab ich dich angerufen: / "Erhöre mich, Jahwe, deine Satzungen will ich halten!"
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Komm mir zu Hilfe, wenn ich dich rufe: / So will ich auf deine Zeugnisse achten.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Kaum graute der Morgen, da flehte ich schon: / "Ich habe geharrt, daß du dein Wort erfüllest."
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Konnte doch keine Nachtwache beginnen, ohne daß ich meine Augen schon offen hatte, / Um nachzusinnen über dein Wort.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Klagend ruf ich: hör mich in deiner Huld! / Nach deiner Treue, o Jahwe, belebe mich wieder!
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Kommen mir nahe, die Schandtaten verüben wollen, / Menschen, die fern sind von deinem Gesetz:
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Kommst du mir auch nahe, o Jahwe — / All deine Gebote aber sind Wahrheit.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Kann ich doch längst schon aus deinen Zeugnissen sehn, / Daß du sie für immer verordnet hast.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Richte den Blick auf mein Elend und reiß mich heraus, / Denn dein Gesetz hab ich nimmer vergessen.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Recht schaffe du mir und erlöse mich, / Nach deiner Verheißung belebe mich wieder!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Rettung bleibt den Frevlern fern, / Denn deine Satzungen haben sie nicht gesucht.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Reich, o Jahwe, ist dein Erbarmen; / Nach deinem Urteil belebe mich wieder!
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Reichlich bin ich verfolgt und bedrängt, / Aber doch nicht gewichen von deinen Geboten.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Recht von Ekel ward ich erfaßt, wenn ich Treulose sah, / Weil sie dein Wort nicht hielten.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Rechne mir zu, daß ich deine Befehle liebe; / Jahwe, belebe mich wieder nach deiner Huld!
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Richtig ist's: deines Wortes Inhalt ist Wahrheit, / Und ewig währt all dein gerechtes Walten.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Sonder Ursach haben mich Fürsten verfolgt, / Doch nur vor deinem Worte hat mein Herz gezittert.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
So froh bin ich ob deiner Verheißung / Wie einer, der viel Beute findet.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Schändliche Lüge hab ich stets gehaßt und verabscheut, / Dein Gesetz aber hab ich lieb.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Siebenmal täglich hab ich dich stets gepriesen / Ob deiner gerechten Gerichtsurteile.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Schönen Frieden genießen alle, die deine Lehre lieben, / Und sie straucheln nimmer.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Sehnend hab ich, Jahwe, deiner Hilfe geharrt, / Und deine Gebote erfülle ich stets.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Scheu befolg ich deine Befehle, / Und ich liebe sie sehr.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Scheu halt ich stets deine Ordnungen und Befehle, / Weil du ja all meine Wege kennst.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Tu auf meinem Ruf den Weg zu dir, o Jahwe, / In deinem Wort mach mich verständig!
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Tu auf meinem innigen Flehn den Weg zu dir, / Nach deiner Verheißung rette mich!
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Triefen sollen meine Lippen von Lobgesang, / Wenn du mich deine Satzungen lehrst.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Tönen soll von meiner Zunge das Loblied auf deine Verheißung; / Denn deine Gebote sind alle gerecht.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Tritt du mir als Helfer zur Seite! / Denn deine Befehle hab ich zu Führern erkoren.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Tiefes Sehnen nach deinem Heil erfüllt mich, o Jahwe, / Und dein Gesetz ist meine Lust.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Teile mir Leben zu, damit ich dich lobe! / Und deine Rechte mögen mir helfen.
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Tret ich auf einen Irrweg wie ein verloren Schaf, / Dann suche du deinen Knecht; denn deine Gebote vergesse ich nicht.
