Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Heureux ceux dont la conduite est intègre, Et qui suivent la loi de l'Éternel!
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Heureux ceux qui obéissent à ses enseignements, Qui le recherchent de tout leur coeur,
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
Et qui ne commettent pas d'iniquité, Mais qui marchent dans les voies de l'Éternel!...
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Tu as donné tes commandements, ô Dieu, Pour qu'on les observe avec soin.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
Daigne diriger ma conduite, Afin que j'observe tes préceptes!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Alors je n'aurai point à rougir, Quand je fixerai les regards sur tous tes commandements.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Je te célébrerai dans la droiture de mon coeur. Quand j'aurai appris tes justes jugements.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Je veux observer tes préceptes; Ne m'abandonne pas entièrement!
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Comment le jeune homme rendra-t-il pure sa conduite? C'est en restant fidèle à ta parole.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Je te cherche de tout mon coeur; Ne permets pas que je m'égare loin de tes commandements!
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
J'ai serré ta parole dans mon coeur. Afin de ne pas pécher contre toi.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Béni sois-tu, ô Éternel! Enseigne-moi tes préceptes.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Mes lèvres énumèrent Tous les jugements que ta bouche a prononcés.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Je trouve autant de joie à suivre tes enseignements, Qu'à posséder tous les trésors du monde.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Je méditerai tes commandements, Et je fixerai mes regards sur tes sentiers.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Je ferai mes délices de tes préceptes, Et je n'oublierai point tes paroles.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Accorde ce bienfait à ton serviteur: que je vive. Et que je garde ta parole!
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Dessille mes yeux. Afin que je contemple les merveilles de ta loi.
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Je suis étranger sur la terre; Ne me cache pas tes commandements!
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Mon âme est consumée par l'amour Que lui inspirent tes lois, en tout temps.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Tu menaces les orgueilleux, Ces maudits qui s'écartent de tes commandements.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Éloigne de moi l'opprobre et le mépris; Car j'obéis à tes enseignements.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Les puissants eux-mêmes se sont assis, Et ils ont parlé contre moi; Mais ton serviteur médite tes préceptes.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Oui, tes enseignements font mes délices: Ils sont mes meilleurs conseillers.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Mon âme est abattue dans la poussière; Fais-moi revivre, selon ta parole!
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Je t'ai fait connaître ma conduite, et tu m'as approuvé; Enseigne-moi tes préceptes.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Montre-moi la voie que tu m'ordonnes de suivre. Et je méditerai tes merveilles.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Mon âme attristée se fond en larmes; Relève-moi, selon ta parole!
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Éloigne-moi de la voie du mensonge; Accorde-moi comme une grâce la connaissance de ta loi!
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
J'ai choisi la voie de la fidélité; J'ai mis tes jugements devant mes yeux.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Je me suis attaché à tes enseignements: Éternel, ne me rends pas confus!
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Je m'élancerai dans la voie de tes commandements, Quand tu auras mis mon coeur au large.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Éternel, apprends-moi à suivre tes préceptes, Et je les observerai jusqu'à la fin.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Donne-moi l'intelligence, et j'observerai ta loi: Je la pratiquerai de tout mon coeur.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Conduis-moi dans les sentiers de tes commandements; Car mon bonheur est de les suivre.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Incline mon coeur vers tes enseignements. Et non pas vers le gain.
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Détourne mes yeux de la contemplation des choses vaines; Que je trouve la vie en marchant dans tes voies.
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Accomplis envers ton serviteur ta promesse: Tu l’as donnée pour qu’on te craigne.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Détourne de moi l'opprobre que je redoute; Car tes jugements sont pleins de bonté.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
J'ai un ardent amour pour tes commandements! Fais-moi revivre par ta justice!
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Éternel, que tes bontés et ton salut Descendent sur moi, selon ta promesse!
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Alors je saurai comment répondre à celui qui m'outrage; Car je me confie en ta parole.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Ne me refuse pas entièrement la faveur De rendre témoignage à la vérité; Car je mets mon attente en tes jugements.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Alors j'observerai ta loi constamment. Sans l'abandonner jamais.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Je marcherai d'un pas libre; Car j'ai à coeur de suivre tes commandements.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Je proclamerai tes volontés devant les rois. Et je n'en aurai aucune honte.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Je ferai mes délices de tes commandements: Ils sont l'objet de mon amour.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
J'élèverai mes mains vers tes commandements que j'aime. Et je méditerai tes préceptes.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Souviens-toi de la parole donnée à ton serviteur C'est sur elle que tu as fondé mon espérance.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Ce qui me console dans mon affliction, C'est que ta parole me rend la vie.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Des orgueilleux me couvrent de railleries; Mais je ne m'écarte pas de ta loi.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Je me rappelle tes jugements d'autrefois, ô Éternel, Et j'y trouve ma consolation.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
L'indignation me saisit, à cause des méchants Qui abandonnent ta loi.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Tes préceptes sont le sujet de mes cantiques, Dans la maison où j'habite en étranger.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
La nuit, je me rappelle ton nom, ô Éternel, Et j'observe ta loi.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Le bien qui m'est échu en partage. C'est de garder tes commandements.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Tu es ma part, ô Éternel. C'est pourquoi j'ai promis de garder tes paroles.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Je t'ai imploré de tout mon coeur: Aie pitié de moi, selon ta promesse!
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
J'ai fait l'examen de ma conduite, Et j'ai dirigé mes pas dans la voie de tes enseignements.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Je me hâte, je ne diffère point D'observer tes commandements.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Les pièges des méchants m'ont environné; Je n'ai point oublié ta loi.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Au milieu de la nuit, je me lève pour te célébrer, A cause de tes justes jugements.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Je suis le compagnon de tous ceux qui te craignent Et qui observent tes commandements.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Éternel, la terre est pleine de ta bonté! Enseigne-moi tes préceptes.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Tu as fait du bien à ton serviteur, Éternel, selon ta parole.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Donne-moi un sens droit, ainsi que la vraie sagesse; Car j'ai foi en tes commandements.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Avant d'être affligé, je m'égarais; Mais, maintenant, j'observe ta parole.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Tu es bon, et tu manifestes ta bonté: Enseigne-moi tes préceptes.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Des orgueilleux ont ourdi contre moi des mensonges; Mais moi, j'obéis de tout mon coeur à tes ordres.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Leur coeur est épaissi comme de la graisse; Moi, je trouve mes délices dans ta loi.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Il m'est bon d'avoir été affligé: C'est ainsi que j'ai appris à connaître ta volonté.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Les enseignements de ta bouche sont plus précieux pour moi Que des milliers de pièces d'or et d'argent.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Toi dont les mains m'ont formé et créé, Donne-moi l'intelligence, afin que je puisse apprendre tes lois.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Ceux qui te craignent me verront, et ils se réjouiront; Car j'espère en ta parole.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Je sais, ô Éternel, que tes jugements ne sont que justice: C'est dans ta fidélité que tu m'as affligé.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Que ta bonté soit donc ma consolation. Comme tu l'as promis à ton serviteur.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Que tes compassions s'étendent sur moi, et je vivrai; Car ta loi fait mes délices.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Que les orgueilleux soient confus. Eux qui m'oppriment sans motif; Et moi, je méditerai tes commandements.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Qu'ils reviennent à moi, ceux qui te craignent Et qui connaissent tes enseignements!
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Que mon coeur soit sincèrement attaché à tes préceptes, Afin que je n'aie pas à rougir de honte!
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Mon âme languit après son salut; J'espère en ta parole.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Mes yeux se consument dans l'attente de ta promesse; Je dis: «Quand me consoleras-tu?»
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Je suis comme une outre dans un nuage de fumée; Mais je n'oublie pas tes préceptes.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Combien courte est la vie de ton serviteur! Quand donc feras-tu justice de ceux qui me persécutent?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Les orgueilleux ont creusé des pièges sous mes pas; Car jamais ils n'agissent selon ta loi.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Tous tes commandements témoignent de ta fidélité. Mes ennemis me persécutent sans motif; aide-moi!
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Encore un peu, et ils me faisaient disparaître de la terre! Mais je n'abandonne pas tes commandements.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Fais-moi revivre, toi qui es plein de bonté. Et j'obéirai aux enseignements de ta bouche.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
Éternel, ta parole subsiste à jamais dans les cieux;
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
Ta fidélité dure d'âge en âge! Tu as fondé la terre, et elle demeure ferme.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Tout subsiste aujourd'hui selon tes lois; Car toutes choses te servent.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Si ta loi n'eût fait mes délices. J'aurais déjà péri dans ma misère.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Jamais je n'oublierai tes commandements; Car c'est par eux que tu m'as fait revivre.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Je suis à toi, sauve-moi; Car je m'applique à suivre tes commandements.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Les méchants m'ont épié pour me faire périr; Mais je suis attentif à tes enseignements.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
J'ai vu des bornes à tout ce qui est parfait; Mais ta loi est d'une étendue sans fin.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Combien j'aime ta loi! Tout le jour, je m'applique à la méditer.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Tes commandements me rendent plus sage Que mes ennemis, Parce qu'ils sont toujours présents à mon esprit.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
J'ai surpassé en sagesse tous ceux qui m'avaient instruit; Car tes enseignements sont l'objet de mes méditations.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Je suis plus intelligent que les vieillards eux-mêmes; Car j'ai gardé tes commandements.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
J'ai détourné mes pas de tout mauvais chemin, Afin d'observer ta parole.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Je ne m'écarte point de tes lois, Parce que c'est toi qui m'as instruit.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Combien tes paroles sont douces à mon palais, Plus douces que le miel à ma bouche!
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Tes commandements m'instruisent; C'est pourquoi je hais tous les sentiers trompeurs.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Ta parole est un flambeau qui guide mes pas, Une lumière sur mon sentier.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
J'ai juré — et je tiendrai ma promesse. — D'observer tes justes lois.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Je suis extrêmement affligé: Éternel, fais-moi revivre, selon ta parole!
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Agrée les chants de louange Que t'offre ma bouche, ô Eternel, Et enseigne-moi tes commandements!
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Ma vie est continuellement en danger; Mais je n'oublie point ta loi.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Les méchants m'ont tendu des pièges; Mais je ne me suis pas écarté de tes commandements.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Tes enseignements sont pour toujours mon héritage; Ils sont la joie de mon coeur.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
J'ai rendu mon coeur docile à l'observation de tes préceptes, Pour toujours, jusqu'à la fin.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Je hais les hommes au coeur double; Mais j'aime ta loi.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Tu es mon refuge et mon bouclier; J'espère en ta parole.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Retirez-vous de moi, méchants! Je veux garder les commandements de mon Dieu.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Soutiens-moi, selon ta promesse, Afin que je vive, Et ne me fais pas rougir d'avoir mis en toi mon espérance!
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Soutiens-moi: je serai sauvé. Et j'aurai toujours les yeux sur tes préceptes!
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Tu traites avec mépris tous ceux qui s'écartent de tes lois; Car toutes leurs machinations sont frappées d'impuissance.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Tu rejettes, comme de l'écume. Tous les méchants de la terre. C'est pourquoi j'aime tes enseignements.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Ma chair tremble de frayeur en ta présence. Et je crains tes jugements.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
J'ai pratiqué ce qui est droit et juste; Ne m'abandonne pas à mes oppresseurs!
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Prends sous ta garde le bonheur de ton serviteur; Que les orgueilleux ne m'oppriment pas!
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Mes yeux se consument dans l'attente de ton salut Et de tes promesses, ô Dieu juste.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Agis envers ton serviteur selon ta bonté, Et enseigne-moi tes préceptes.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Je suis ton serviteur; donne-moi l'intelligence, Afin que je puisse comprendre tes enseignements.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Le temps est venu d'agir en ta faveur, ô Éternel; Car on viole ta loi.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
C'est pourquoi j'aime tes commandements Plus que l'or, même que l'or fin.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Ainsi je proclame que tous tes commandements sont droits, Et je hais tout sentier trompeur.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Tes enseignements sont admirables; Aussi mon âme les met-elle en pratique.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Tes paroles sont une révélation qui éclaire; Elles donnent de l'intelligence aux simples.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
J'ouvre la bouche et je soupire; Car j'ai un grand amour pour tes commandements.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Regarde-moi et prends pitié de moi, Comme tu le fais pour ceux qui aiment ton nom.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Que ta parole affermisse mes pas. Et ne permets point que le péché domine sur moi.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Délivre-moi de l'oppression des hommes. Afin que j'observe tes commandements!
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Fais resplendir ta face sur ton serviteur, Et enseigne-moi tes préceptes!
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Des ruisseaux de larmes coulent de mes yeux. Parce que personne n'observe ta loi.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Tu es juste, ô Éternel, Et tes jugements sont droits.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Tu prescris avec force, dans tes enseignements, La justice et la fidélité.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Mon zèle me consume, Parce que mes ennemis ont oublié tes paroles.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Ta parole est parfaitement pure; Aussi est-elle chère à ton serviteur.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Je suis petit et méprisé; Mais je n'oublie pas tes commandements.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Ta justice est une justice éternelle, Et ta loi n'est que vérité.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
La détresse et l'angoisse m'ont atteint; Mais tes commandements font mes délices.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Tes enseignements sont éternellement justes; Donne-m'en l'intelligence, afin que je vive!
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Je t'invoque de tout mon coeur; réponds-moi, ô Éternel, Et je garderai tes préceptes.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Je crie vers toi; sauve-moi, Et je suivrai tes enseignements.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Je devance l'aurore, et je t'invoque: Je mets mon espoir en ta parole.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Mes yeux devancent les veilles de la nuit, Pour méditer ta promesse.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Dans ta bonté, ô Éternel, écoute ma voix; Dans ta justice, fais-moi revivre!
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Les voilà près de moi, ceux qui se précipitent dans le crime Et qui se détournent de ta loi.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Mais toi aussi, ô Éternel, tu t'approches de moi. Et tous tes commandements m'assurent de ta fidélité.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Depuis longtemps j'ai appris à connaître tes enseignements; Car tu les as établis pour toujours.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Regarde mon affliction, et délivre-moi; Car je n'ai pas oublié ta loi.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Défends ma cause, et délivre-moi; Fais-moi revivre, selon ta promesse!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Le salut est loin des méchants. Parce qu'ils ne se soucient pas de tes préceptes.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Tes compassions sont en grand nombre, ô Éternel: Fais-moi revivre, suivant les arrêts de ta justice!
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Mes persécuteurs et mes adversaires sont nombreux; Mais je ne me détourne pas de tes enseignements.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
J'ai vu les infidèles, et j'en ai horreur: Ils n'observent pas ta parole.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Vois combien j'aime tes commandements; Éternel, fais-moi revivre, dans ta bonté!
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Ta parole tout entière n'est que vérité, Et tous les arrêts de ta justice sont éternels.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Les grands m'ont persécuté sans motif; Mais mon coeur n'a craint que tes paroles.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Je me réjouis de ta promesse. Comme celui qui a trouvé un grand trésor.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Je hais, j'ai en horreur le mensonge. Et j'aime ta loi.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Je te loue sept fois le jour. Pour les arrêts de ta justice.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Grande est la paix de ceux qui aiment ta loi: Rien ne peut les faire chanceler.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Éternel, j'attends ta délivrance, Et je pratique tes commandements.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Mon âme obéit à tes enseignements, Et je les aime d'un grand amour.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
J'observe tes commandements et tes lois; Car toute ma conduite est présente à tes yeux.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Éternel, que mon cri parvienne jusqu'à toi! Donne-moi l'intelligence, conformément à ta parole!
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Que ma supplication s'élève jusqu'à toi! Délivre-moi, suivant ta promesse!
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Mes lèvres proclameront ta louange, Quand tu m'auras enseigné tes préceptes.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Ma langue célébrera ta parole; Car tous tes commandements sont justes.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Étends ta main pour me venir en aide; Car je veux obéir à tes commandements.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Je soupire après ton salut, ô Éternel, Et ta loi fait mes délices.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Que mon âme vive, afin qu'elle te loue, Et que tes jugements soient mon appui!
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
Je suis errant comme une brebis perdue: Viens à la recherche de ton serviteur! Car je n'ai pas oublié tes commandements!
