Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
ALEF Blaženi oni kojih je put neokaljan, koji hode po Zakonu Jahvinu!
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Blaženi oni koji čuvaju propise njegove, čitavim srcem njega traže;
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
koji ne čine bezakonje, već hode putovima njegovim.
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
Naredbe si svoje dao da se brižno čuvaju.
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
O, kad bi čvrsti bili putovi moji da tvoja čuvam pravila!
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Neću se postidjeti tada kad budem pazio na zapovijedi tvoje.
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Slavit ću te u čestitosti srca kad naučim sudove pravde tvoje.
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Tvoja ću pravila čuvati: ne zapusti me nikada!
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
BET Kako će mladić čistim sačuvati put svoj? Čuvajući riječi tvoje.
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Svim srcem svojim tebe tražim; ne daj da zastranim od zapovijedi tvojih.
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
U srce pohranih riječ tvoju da protiv tebe ne sagriješim.
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Blagoslovljen si, o Jahve, nauči me svojim pravilima.
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Usnama svojim navješćujem sudove usta tvojih.
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Putu se propisa tvojih radujem više no svemu bogatstvu.
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Razmišljat ću o naredbama tvojim i putove ću tvoje razmatrat'.
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Uživat ću u pravilima tvojim, riječi tvojih neću zaboravit'.
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
GIMEL Milostiv budi meni, sluzi svojem, da živim i tvoje riječi čuvam.
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Otvori oči moje da gledam divote tvoga Zakona!
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Ja sam došljak na zemlji, zapovijedi svoje nemoj od mene skrivati!
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Duša mi gine u svako doba žudeći za tvojim odlukama.
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Oholima ti si zaprijetio: prokleti koji odstupaju od zapovijedi tvojih.
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Uzmi s mene rug i sramotu, jer tvoje ja čuvam propise.
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Pa nek' se sastaju knezovi i proti meni govore, tvoj sluga razmišlja o pravilima tvojim.
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Jer tvoja su svjedočanstva uživanje moje, tvoja su pravila moji savjetnici.
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
DALET Moja duša leži u prašini: po riječi svojoj vrati mi život.
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Kazivao sam ti svoje putove i ti si me čuo: pravilima me svojim nauči.
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Pokaži mi put odredaba svojih i o čudesima ću tvojim razmišljat'.
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Suze roni duša moja od žalosti: po riječi svojoj ti me podigni!
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Daleko me drži od puta zablude i Zakonom me svojim obdari!
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Put istine ja sam odabrao, pred oči sam stavio odluke tvoje.
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Uz propise tvoje ja čvrsto prianjam, o Jahve, nemoj me postidjeti!
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Ja kročim putem zapovijedi tvojih jer si mi prosvijetlio srce.
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
HE Pokaži mi, Jahve, stazu pravila svojih i ja ću je čuvati do kraja.
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Pouči me da se tvoga držim Zakona i čuvat ću ga svim srcem.
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Uputi me stazom svojih zapovijedi, jer ja u njoj uživam.
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Prikloni mi srce propisima svojim, a ne k pohlepi!
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Odvrati moje oči da ne vide ništavost, život mi čuvaj na putu svojemu!
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Ispuni svom sluzi obećanje koje si onima dao što te se boje.
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Ukloni sramotu od koje strahujem, jer divni su tvoji sudovi.
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
Evo, čeznem za naredbama tvojim: pravdom me svojom poživi.
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
VAU Nek' milost tvoja, o Jahve, dođe na mene i spasenje tvoje po tvom obećanju.
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
Odgovorit ću onima koji me ruže, jer se uzdam u riječ tvoju.
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Od mojih usta ne oduzmi riječ istine, jer se uzdam u sudove tvoje.
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Tvoj ću Zakon čuvati uvijek i dovijeka.
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Hodit ću putem prostranim, jer naredbe tvoje istražujem.
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
Pred kraljevima o tvojim ću propisima govorit' i zbunit' se neću.
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
U zapovijedima tvojim moja je naslada jer ih ljubim.
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Prema zapovijedima tvojim ja podižem ruke i o tvojim odredbama razmišljam.
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
ZAJIN Spomeni se svoje riječi sluzi svojem kojom si mi dao nadu.
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
U nevolji sva mi je utjeha što mi život čuva riječ tvoja.
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Oholice me napadaju žestoko, ali ja od tvog Zakona ne odstupam.
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Sjećam se, o Jahve, davnih sudova tvojih i to me tješi.
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Bijes me hvata zbog grešnika koji tvoj Zakon napuštaju.
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Tvoje su mi naredbe pjesma u zemlji kojom putujem.
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Noću se spominjem, Jahve, imena tvojega i tvoj čuvam Zakon.
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Evo što je želja moja: čuvati tvoje odredbe.
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
HET Dio je moj, o Jahve - rekoh - da tvoje čuvam riječi.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Svim srcem lice tvoje ganuti hoću: smiluj mi se po svom obećanju.
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Promislio sam putove svoje i k tvojem sam svjedočanstvu upravio noge.
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Hitam i ne oklijevam da zapovijedi tvoje čuvam.
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Opletoše me užeta grešnika, ali tvoga Zakona ja ne zaboravljam.
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
U ponoći ustajem da te slavim zbog pravednih tvojih odluka.
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Prijatelj sam svima koji te se boje i koji tvoje čuvaju naredbe.
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Dobrote tvoje, Jahve, puna je zemlja; nauči me odredbama svojim.
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
TET Učinio si dobro svom sluzi, Jahve, po riječi svojoj.
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Nauči me razumu i znanju, jer u zapovijedi tvoje vjerujem.
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Prije nego bjeh ponižen, lutao sam, ali sada tvoju čuvam riječ.
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Ti si tako dobar i dobrostiv: nauči me pravilima svojim.
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Oholi na me prijevare smišljaju, ali se ja svim srcem držim naredaba tvojih.
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Srce im je poput sala bešćutno, a ja uživam u tvom Zakonu.
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Dobro mi je što sam ponižen da bih tvoja naučio pravila.
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Draži mi je zakon usta tvojih no tisuće zlatnika i srebrnika.
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
JOD Tvoje me ruke stvoriše i oblikovaše; prosvijetli me da naučim zapovijedi tvoje.
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Štovatelji tvoji videć' me vesele se, jer se u riječ tvoju ja pouzdah.
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Znadem, o Jahve, da su ti sudovi pravedni i da si me s pravom ponizio.
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Tvoja ljubav nek' mi bude tješiteljicom po obećanju koje si dao sluzi svom.
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Nek' dođe na me milosrđe tvoje da poživim, jer Zakon tvoj moja je naslada.
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Nek' se smetu oholi, jer me tlače nizašto, a ja ću o naredbama tvojim razmišljat'.
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Nek' mi se priklone štovatelji tvoji i koji znaju tvoje zapovijedi.
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Nek' mi srce savršeno bude u tvojim pravilima da ne budem postiđen.
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
KAF Duša moja gine za tvojim spasenjem riječ tvoju željno čekam.
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Oči mi čeznu za tvojom besjedom: kad ćeš mi donijeti utjehu?
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Kao mijeh u dimu postadoh, ali pravila tvojih ne zaboravih.
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Koliko dana ima sluga tvoj? Kad ćeš suditi progonitelje moje?
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Oholnici mi jame iskopaše: oni ne rade po Zakonu tvojemu.
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Sve zapovijedi tvoje istina su sama: nekriva me gone, pomozi mi.
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Umalo me smrviše u zemlji, ali naredaba tvojih ja ne ostavljam.
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Po svojoj me milosti poživi i čuvat ću svjedočanstvo tvojih usta.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
LAMED Dovijeka, o Jahve, riječ tvoja ostaje, stalna poput nebesa.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
od koljena do koljena tvoja je vjernost; učvrstio si zemlju i ona stoji.
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Po tvojim zakonima stoje zauvijek jer sve tebi služi.
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Da nije tvoj Zakon uživanje moje, propao bih u nevolji svojoj.
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Naredaba tvojih neću zaboravit' dovijeka, jer po njima ti me oživljavaš.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Tvoj sam, Gospodine: spasi me, jer tvoje ja ištem naredbe.
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Bezbožni vrebaju da me upropaste, ali ja na tvoje pazim propise.
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Svakom savršenstvu vidim granicu, a zapovijed tvoja nema granica.
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
MEM O, kako ljubim Zakon tvoj, po cio dan o njemu razmišljam.
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Tvoja me zapovijed mudrijim učini od dušmana mojih jer ona je sa mnom vječito.
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Umniji sam od svih svojih učitelja jer razmišljam o svjedočanstvima tvojim.
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Razumniji sam i od staraca jer tvoje čuvam naredbe.
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Zla puta klone mi se noge da riječ tvoju sačuvam.
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Od tvojih sudova ne odstupam, jer ti si me poučio.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Kako su slatke nepcu mom riječi tvoje, od meda su slađe ustima mojim.
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Po tvojim naredbama postajem razuman, stoga mrzim sve putove lažne.
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
NUN Tvoja riječ nozi je mojoj svjetiljka i svjetlo mojoj stazi.
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Kunem se i čvrsto odlučujem, i riječ ću održati: pravedne ću tvoje slijedit' odluke.
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
U nevolji sam velikoj, Jahve, po riječi me svojoj poživi.
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Prinose usta mojih primi, Jahve, uči me sudovima svojim.
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Život mi je u pogibelji neprestanoj, ali tvog Zakona ja ne zaboravljam.
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Grešnici mi postaviše zamku, ali ne skrećem od tvojih naredaba.
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Svjedočanstva tvoja vječna su mi baština, ona su radost mome srcu.
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Prignuh srce da vrši naredbe tvoje uvijek i do kraja.
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
SAMEK Ja mrzim one koji su dvostruka srca, a ljubim Zakon tvoj.
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Ti si moj štit i moj zaklon, u tvoju se riječ ja uzdam.
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Odstupite od mene, zlikovci: držat ću zapovijedi Boga svoga.
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Podrži me po svom obećanju i živjet ću; nemoj da se u svojoj nadi postidim.
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Pomozi mi i spasit ću se, na tvoja ću pravila svagda paziti.
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Ti prezireš one koji odstupaju od pravila tvojih jer je lažna misao njihova.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
K'o hrđu zlotvore zemlje uklanjaš, zato ljubim tvoje propise.
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Moje tijelo dršće od straha pred tobom, sudova tvojih ja se bojim.
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
AJIN Činim što je pravo i pravedno, ne predaj me tlačiteljima mojim.
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Založi se za slugu svojega da me ne satru oholice!
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Moje oči ginu od čežnje za spasenjem tvojim, za tvojom riječi pravednom.
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Učini sluzi svom po svojoj dobroti i nauči me pravilima svojim.
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Ja sam sluga tvoj: prosvijetli me da upoznam tvoje propise.
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Čas je, o Jahve, da se javiš: oskvrnuše Zakon tvoj.
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Stoga ljubim zapovijedi tvoje više no zlato, zlato žeženo.
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Zato hodim po odredbama tvojim, mrski su mi svi lažni putovi.
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
PE Divna su tvoja svjedočanstva, stoga ih čuva duša moja.
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Objava riječi tvojih prosvjetljuje, bezazlene urazumljuje.
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Otvaram usta svoja zadahtan u žudnji jer čeznem za zapovijedima tvojim.
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Obrati se k meni i milostiv mi budi kao onima koji ljube ime tvoje.
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Korake mi upravljaj po svom obećanju da nikakva opačina ne ovlada mnome.
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Izbavi me od nasilja ljudskog, i naredbe tvoje ja ću čuvati.
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Licem svojim obasjaj slugu svog i nauči me pravilima svojim!
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Potoci suza potekoše mi iz očiju jer se Zakon tvoj ne čuva.
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
SADE Pravedan si, Jahve, i pravi su sudovi tvoji.
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Dao si Zakon pravedan i vjeran veoma.
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Revnost me moja izjeda jer moji tlačitelji zaboravljaju riječi tvoje.
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Tvoje su riječi prokušane veoma, zato ih tvoj sluga ljubi.
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Malen sam i prezren, ali naredaba tvojih ne zaboravljam.
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Pravda je tvoja pravda vječita i Zakon tvoj sama istina.
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Tjeskoba me i nevolja snađe, al' tvoje su zapovijedi uživanje moje.
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Vječna je pravda tvojeg svjedočanstva, prosvijetli me i živjet ću.
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
KOF Iz svega srca vapijem, Jahve, usliši me: tvoja ću pravila čuvati.
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
K tebi vapijem, spasi me, tvojeg ću se držat' svjedočanstva.
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Pretječem zoru i molim za pomoć, u tvoje se riječi uzdam.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Oči moje straže noćne pretječu da razmišljam o besjedi tvojoj.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Po svojoj dobroti, Jahve, glas mi poslušaj, i po svojoj odluci poživi me.
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Primiču se koji me podlo progone, daleko su oni od Zakona tvojega.
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
A ti si blizu, Jahve, i vjerne su sve zapovijedi tvoje.
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Odavno znam za tvoje propise da si ih sazdao zasvagda.
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
REŠ Pogledaj na nevolju moju, izbavi me, jer Zakona tvog ne zaboravih.
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Parnicu moju brani, po svom obećanju poživi me!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Daleko je spasenje od grešnika jer za pravila tvoja ne mare.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Veliko je, o Jahve, tvoje smilovanje: po odlukama svojim poživi me.
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Mnogi me progone i tlače, od tvojih svjedočanstava ja ne odstupam.
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Otpadnike vidjeh i zgadiše mi se jer tvojih riječi ne čuvaju.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Gle, naredbe tvoje ljubim, o Jahve: po dobroti svojoj poživi me.
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Srž je riječi tvoje istina, vječan je sud pravde tvoje.
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
ŠIN Mogućnici me progone nizašto, al' samo pred tvojim riječima srce mi dršće.
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Radujem se besjedama tvojim kao onaj koji se domogao velika plijena.
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Mrzim na laž, grsti mi se ona, a ljubim tvoj Zakon.
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Sedam puta na dan tebe hvalim zbog pravednih sudova tvojih.
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Koji tvoj Zakon ljube, velik mir uživaju, ni o što se oni ne spotiču.
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Pomoć tvoju čekam, o Jahve, tvoje zapovijedi izvršavam.
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Moja duša čuva propise tvoje i ljubi ih veoma.
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Čuvam tvoje naredbe i svjedočanstvo tvoje, jer svi su putovi moji pred tobom.
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
TAU Vapaj moj, Jahve, nek' do tebe dopre, po svojoj me riječi prosvijetli.
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Nek' molitva moja dođe pred lice tvoje, po svojoj me riječi izbavi.
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Usne moje nek' zapjevaju pohvalnu pjesmu jer si me naučio pravilima svojim.
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Nek' mi pjeva jezik o riječi tvojoj, jer zapovijedi su tvoje sve pravedne.
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Nek' mi ruka tvoja na pomoć bude jer odabrah tvoje naredbe.
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Jahve, za tvojim spasenjem čeznem, uživam u tvom Zakonu.
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
Nek' živi duša moja i neka te hvali, a tvoji sudovi nek' mi na pomoć budu!
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
K'o ovca izgubljena ja zalutah: o, potraži slugu svojega jer zapovijedi tvoje ja ne zaboravih.
