< Псалми 118 >
1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Slavite Gospoda, ker dober je, ker vekomaj je milost njegova.
2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Reci sedaj Izrael, da je vekomaj milost njegova.
3 Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
Rekó naj sedaj, kateri so iz rodovine Aronove, da je vekomaj milost njegova.
4 Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
Rekó naj sedaj, kateri se bojé Gospoda, da je vekomaj milost njegova.
5 У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
Iz stiske same sem klical Gospoda, odgovoril je in postavil me na širjavo Gospod.
6 Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
Gospod mi je na strani; ne bodem se bal, kaj bi mi storil človek?
7 Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
Gospod mi je na strani z mojimi pomočniki; zatorej jaz zaničujem sovražnike svoje.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
Boljše je pribegati h Gospodu, nego zaupanje imeti v kakega človeka.
9 краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
Boljše je pribegati h Gospodu, nego zaupanje imeti v prvake.
10 Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Vsi narodi so me bili obdali; ali v imenu Gospodovem sem jih uničil.
11 Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Zopet in zopet so me bili obdali, ali v imenu Gospodovem sem jih uničil.
12 Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
Obdali so me bili kakor čebele; ugasnili so kakor trnjev ogenj, ker v imenu Gospodovem sem jih uničil.
13 Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
Močno si me bil pahnil, da bi padel; ali Gospod mi je bil na pomoč.
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
Moč moja in pesem Gospod, on mi je bil v blaginjo.
15 Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
Glas petja in blaginje je v šatorih pravičnih, govoreč: Desnica Gospodova dela vrlo.
16 Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
Desnica Gospodova povzdignena, desnica Gospodova dela vrlo.
17 Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
Ne bodem umrl, ampak živel, da oznanjam dela Gospodova.
18 Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
Ostro me je pokoril Gospod; ali smrti ni me izdal.
19 Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
Odprite mi vrata pravice, da vnidem skozi njé in slavim Gospoda.
20 „Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
Ta so prava vrata do Gospoda, skozi katera vhajajo pravični.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
Slavil te bodem, ker si me uslišal in bil mi v blaginjo.
22 Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
Kamen, katerega so bili zavrgli zidarji, on je za vogelni kamen.
23 від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
Od Gospoda je on, čudovit je v naših očéh.
24 Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
Ravno ta dan je storil Gospod, radujmo in veselimo se v njem.
25 Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
Prosim, Gospod, reši zdaj; prosim, Gospod, dobro srečo daj zdaj.
26 Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
Slava mu, ki gre v imenu Gospodovem; blagoslavljamo vas, iz hiše Gospodove,
27 Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
Boga mogočnega Gospoda, ki nas je razsvetlil. Zvezujte daritve praznične z vrvmi noter do oltarjevih rogóv.
28 Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
Bog mogočni si moj, zato te bodem slavil, Bog moj, bodem te poviševal.
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Slavite Gospoda, ker dober je, ker vekomaj je milost njegova.