Псалми 118
1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Prisa Herren, for han er god, for æveleg varer hans miskunn!
2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Israel segje: «Æveleg varer hans miskunn!»
3 Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
Arons hus segje: «Æveleg varer hans miskunn!»
4 Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
Dei som ottast Herren, segje: «Æveleg varer hans miskunn!»
5 У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
Ut or trengsla ropa eg på Herren, Herren svara meg og førde meg ut i det frie.
6 Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
Herren er med meg, eg ræddast inkje, kva kann menneskje gjera meg?
7 Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
Herren er med meg og hjelper meg, og eg skal sjå med lyst på deim som hatar meg.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
Det er betre å fly til Herren enn å lita på menneskje.
9 краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
Det er betre å fly til Herren enn å lita på hovdingar.
10 Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Alle heidningar kringset meg; i Herrens namn skal eg hogga deim ned.
11 Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Dei kringset, ja, kringrenner meg; i Herrens namn skal eg hogga deim ned.
12 Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
Dei kringset meg som bior; dei sloknar som eld i klunger, i Herrens namn skal eg hogga deim ned.
13 Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
Hardt støytte du meg, at eg skulde falla; men Herren hjelpte meg.
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
Min styrke og lovsong er Herren, og han vart meg til frelsa.
15 Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
Rop av fagnad og frelsa er å høyra i tjeldi åt dei rettferdige; Herrens høgre hand gjer storverk.
16 Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
Herrens høgre hand upphøgjer, Herrens høgre hand gjer storverk.
17 Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
Eg skal ikkje døy, men liva og fortelja Herrens gjerningar.
18 Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
Hardt tukta Herren meg, men til dauden gav han meg ikkje.
19 Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
Lat upp for meg rettferds portar! Eg vil ganga inn gjenom deim, eg vil prisa Herren.
20 „Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
Dette er Herrens port, dei rettferdige skal ganga der.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
Eg takkar deg av di du svara meg og vart meg til frelsa.
22 Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
Den steinen som bygningsmennerne skaut ut, hev vorte ein hyrnestein.
23 від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
Frå Herren er det kome, dette, det er underlegt for våre augo.
24 Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
Dette er dagen som Herren hev gjort, lat oss fegnast og gleda oss no!
25 Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
Å Herre, frels då! Å Herre, lat det då lukkast!
26 Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
Velsigna vere den som kjem i Herrens namn! Me velsignar dykk frå Herrens hus.
27 Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
Herren er Gud, og han let det verta ljost for oss. Bitt høgtidsofferet med reip alt inn til horni på altaret!
28 Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
Min Gud er du, og eg vil prisa deg, min Gud, eg vil upphøgja deg.
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Prisa Herren, for han er god, for æveleg varer hans miskunn!
