Псалми 118
1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
(Gesang der Festgemeinde auf dem Wege zum Tempelberg: ) / (1. Chor: ) / Danket Jahwe, denn er ist gütig, / (2. Chor: ) / Ja, ewig währet seine Huld.
2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
(1. Chor: ) / Es spreche Israel: / (2. Chor: ) / "Ja, ewig währet seine Huld."
3 Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
(1. Chor: ) / Es spreche Aarons Haus: / (2. Chor: ) / "Ja, ewig währet seine Huld."
4 Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
(1. Chor: ) / Es mögen alle sprechen, die Jahwe fürchten: / (2. Chor: ) / "Ja, ewig währet seine Huld."
5 У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
(Der Chorführer allein im Namen der ganzen Festgemeinde: ) / Als ich aus der Bedrängnis Jahwe anrief, / Da erhörte mich Jah und machte mich frei.
6 Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
Ist Jahwe mit mir, so fürchte ich nichts: / Was können mir Menschen tun?
7 Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
Tritt Jahwe für mich als Helfer auf, / So schau ich siegreich auf meine Hasser.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
(Eine Einzelstimme des Festchors: ) / Es ist besser, bei Jahwe Zuflucht zu suchen / (Der ganze Chor: ) / Als zu vertrauen auf Menschen.
9 краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
(Eine Einzelstimme des Festchors: ) / Es ist besser, bei Jahwe Zuflucht zu suchen / (Der ganze Chor: ) / Als zu vertrauen auf Fürsten.
10 Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
(Der siegreiche Feldherr allein: ) / Es haben mich alle Heiden umringt, / Doch in Jahwes Namen zerhieb ich sie.
11 Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Sie haben mich umringt, ja immer wieder umringt; / Doch in Jahwes Namen zerhieb ich sie.
12 Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
Sie haben mich sogar wie Bienen umringt, / Doch wie ein Dornenfeuer sind sie erloschen: / In Jahwes Namen zerhieb ich sie.
13 Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
Man hat mich zwar heftig gestoßen, damit ich käme zu Fall, / Doch Jahwe hat mir geholfen.
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
Mein Sieg und mein Sang war Jah, / Er ward meine Rettung.
15 Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
(Eine Einzelstimme des Festchors: ) / Ein Jubel- und Siegesruf schallt in den Zelten der Frommen: / (Der ganze Festchor: ) / "Jahwes Rechte tut mächtige Taten.
16 Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
Jahwes Recht ist hoch erhoben, / Jahwes Rechte tut mächtige Taten."
17 Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
(Eine Einzelstimme des Festchors: ) / Ich werde nicht sterben, sondern leben / Und verkünden die Werke Jahs.
18 Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
(Der siegreiche Feldherr allein nach der Ankunft des Festzuges vor den Tempeltoren: ) / Hart zwar hat Jah mich gezüchtigt, / Aber dem Tod mich nicht preisgegeben.
19 Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
Tut mir die Tore auf, durch die nur Gerechte ziehn; / Eingehn will ich in sie, ich will Jah danken!
20 „Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
Dies ist das Tor, das zu Jahwe führt: / Gerechte dürfen hier eingehn.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
(Der siegreiche Feldherr allein: ) / Dir dank ich, daß du mich erhört / Und mir Errettung gebracht hast.
22 Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
(Der Chor der Priester vom Tempel aus: ) / Der Stein, den die Bauleute verworfen haben, / Der ist zum Eckstein geworden.
23 від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
(Der ganze Festchor: ) / Von Jahwe ist dies geschehn: / Wunderbar ist es in unsern Augen.
24 Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
(Der Chor der Priester: ) / Dies ist der Tag, den Jahwe gemacht. / Laßt uns jubeln und sein uns freun!
25 Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
(Der ganze Festchor: ) / Ach, Jahwe, gewähre doch Hilfe! / Ach, Jahwe, gib doch Gedeihn!
26 Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
(Der Chor der Priester antwortet darauf: ) / Gesegnet sei er, der da kommt, mit Jahwes Namen! / Wir haben euch gesegnet von Jahwes Tempel aus.
27 Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
(Der ganze Festchor: ) / Ein starker Gott ist Jahwe: er hat uns Licht gespendet. / (Der Chor der Priester: ) / Bindet die Opfertiere so zahlreich an mit Stricken, / (Daß sie den Vorhof füllen) / Bis an die Hörner des Altars!
28 Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
(Der siegreiche Feldherr allein: ) / Mein starker Gott bist du: ich will dir danken. / Du bist mein Gott: dich will ich rühmen.
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
(Der ganze Festchor und der Chor der Priester, also die ganze Festversammlung mit einem Munde: ) / Danket Jahwe, denn er ist gütig; / Ja, ewig währet seine Huld!
