Псалми 118
1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Halleluja! Tak Herren, thi han er god, thi hans miskundhed varer evindelig.
2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Israel sige: "Thi hans miskundhed varer evindelig!"
3 Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
Arons Hus sige: "Thi hans Miskundhed varer evindelig!"
4 Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
De, som frygter HERREN, sige: "Thi hans Miskundhed varer evindelig!"
5 У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
Jeg påkaldte HERREN i Trængslen, HERREN svared og førte mig ud i åbent Land.
6 Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
HERREN, er med mig, jeg frygter ikke, hvad kan Mennesker gøre mig?
7 Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
HERREN, han er min Hjælper, jeg skal se med Fryd på dem, der hader mig.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
At ty til HERREN er godt fremfor at stole på Mennesker;
9 краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
at ty til HERREN er godt fremfor at stole på Fyrster.
10 Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Alle Folkeslag flokkedes om mig, jeg slog dem ned i HERRENs Navn;
11 Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
de flokkedes om mig fra alle Sider, jeg slog dem ned i HERRENs Navn;
12 Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
de flokkedes om mig som Bier, blussed op, som Ild i Torne, jeg slog dem ned i HERRENs Navn.
13 Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
Hårdt blev jeg ramt, så jeg faldt, men HERREN hjalp mig.
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
Min Styrke og Lovsang er HERREN, han blev mig til Frelse.
15 Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
Jubel og Sejrsråb lyder i de retfærdiges Telte: "HERRENs højre øver Vælde,
16 Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
HERRENs højre er løftet, HERRENs højre øver Vælde!"
17 Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
Jeg skal ikke dø, men leve og kundgøre HERRENs Gerninger.
18 Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
HERREN tugted mig hårdt, men gav mig ej hen i Døden.
19 Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
Oplad mig Retfærdigheds Porte, ad dem går jeg ind og lovsynger HERREN!
20 „Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
Her er HERRENs Port, ad den går retfærdige ind.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
Jeg vil takke dig, thi du bønhørte mig, og du blev mig til Frelse.
22 Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
Den Sten; Bygmestrene forkastede, er blevet Hovedhjørnesten.
23 від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
Fra HERREN er dette kommet, det er underfuldt for vore Øjne.
24 Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
Denne er Dagen, som HERREN har gjort, lad os juble og glæde os på den!
25 Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
Ak, HERRE, frels dog, ak, HERRE; lad det dog lykkes!
26 Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
Velsignet den, der kommer, i HERRENs Navn; vi velsigner eder fra HERRENs Hus!
27 Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
HERREN er Gud, og han lod det lysne for os. Festtoget med Grenene slynge sig frem, til Alterets Horn er nået!
28 Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
Du er min Gud, jeg vil takke dig, min Gud, jeg vil ophøje dig!
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Tak HERREN, thi han er god, thi hans Miskundhed varer evindelig!
