Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Не нама, Господе, не нама, него имену свом дај славу, по милости својој, по истини својој.
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Зашто да говоре народи: Где ли је Бог њихов?
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Бог је наш на небесима, твори све што хоће.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Идоли су њихови сребро и злато, дело руку човечијих.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Уста имају, а не говоре; очи имају, а не виде;
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
Уши имају, а не чују; ноздрве имају, а не миришу;
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Руке имају, а не хватају; ноге имају, а не ходе, и не пуштају глас из грла свог.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Такви су и они који их граде, и сви који се уздају у њих.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Доме Израиљев, уздај се у Господа; Он им је помоћ и штит.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Доме Аронов, уздај се у Господа; Он им је помоћ и штит.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Који се бојите Господа, уздајте се у Господа; Он им је помоћ и штит.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Господ нас се опомиње, благосиља нас, благосиља дом Израиљев, благосиља дом Аронов;
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
Благосиља оне који се боје Господа, мале и велике.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Да вам Господ умножи благослове, вама и синовима вашим!
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Господ да вас благослови, Творац неба и земље!
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Небо је небо Господње, а земљу је дао синовима човечијим.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Неће Те мртви хвалити, Господе, нити они који сиђу онамо где се ћути.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
Него ћемо ми благосиљати Господа одсад и довека. Алилуја!
