Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Ne nama, Gospode, ne nama, nego imenu svojemu daj slavu, po milosti svojoj, po istini svojoj.
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Zašto da govore narodi: gdje li je Bog njihov?
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Bog je naš na nebesima, tvori sve što hoæe.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Idoli su njihovi srebro i zlato, djelo ruku èovjeèijih.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Usta imaju, a ne govore; oèi imaju, a ne vide;
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
Uši imaju, a ne èuju; nozdrve imaju, a ne mirišu;
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Ruke imaju, a ne hvataju; noge imaju, a ne hode, i ne puštaju glasa iz grla svojega.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Taki su i oni koji ih grade, i svi koji se uzdaju u njih.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Dome Izrailjev, uzdaj se u Gospoda; on im je pomoæ i štit.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Dome Aronov, uzdaj se u Gospoda; on im je pomoæ i štit.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Koji se bojite Gospoda, uzdajte se u Gospoda; on im je pomoæ i štit.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Gospod nas se opominje, blagosilja nas, blagosilja dom Izrailjev, blagosilja dom Aronov;
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
Blagosilja one koji se boje Gospoda, male i velike.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Da vam Gospod umnoži blagoslove, vama i sinovima vašim!
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Gospod da vas blagoslovi, tvorac neba i zemlje!
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Nebo je nebo Gospodnje, a zemlju je dao sinovima èovjeèijim.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Neæe te mrtvi hvaliti, Gospode, niti oni koji siðu onamo gdje se muèi.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
Nego æemo mi blagosiljati Gospoda otsad i dovijeka. Aliluja!
