Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Ну ноуэ, Доамне, ну ноуэ, чи Нумелуй Тэу дэ славэ пентру бунэтатя Та, пентру крединчошия Та!
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Пентру че сэ зикэ нямуриле: „Унде есте Думнезеул лор?”
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Думнезеул ностру есте ын чер, Ел фаче тот че вря.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Идолий лор сунт арӂинт ши аур, фэкуць де мынь оменешть.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Ау гурэ, дар ну ворбеск; ау окь, дар ну вэд;
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
ау урекь, дар н-ауд; ау нас, дар ну мирос;
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
ау мынь, дар ну пипэе; пичоаре, дар ну мерг; ну скот ничун сунет дин гытлежул лор.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Ка ей сунт чей че-й фак, тоць чей че се ынкред ын ей.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Исраеле, ынкреде-те ын Домнул! Ел есте ажуторул ши скутул лор.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Каса луй Аарон, ынкреде-те ын Домнул! Ел есте ажуторул ши скутул лор.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Чей че вэ темець де Домнул, ынкредеци-вэ ын Домнул! Ел есте ажуторул ши скутул лор.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Домнул Шь-адуче аминте де ной. Ел ва бинекувынта: ва бинекувынта каса луй Исраел, ва бинекувынта каса луй Аарон,
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
ва бинекувынта пе чей че се тем де Домнул, пе чей мичь ши пе чей марь.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Домнул сэ вэ ынмулцяскэ тот май мулт, пе вой ши пе копиий воштри!
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Фиць бинекувынтаць де Домнул, каре а фэкут черуриле ши пэмынтул!
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Черуриле сунт але Домнулуй, дар пэмынтул л-а дат фиилор оаменилор.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Ну морций лаудэ пе Домнул ши нич вреунул дин чей че се кобоарэ ын локул тэчерий,
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
чи ной, ной вом бинекувынта пе Домнул, де акум ши пынэ ын вяк. Лэудаць пе Домнул!
