Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Ikkje oss, Herre, ikkje oss, men ditt namn gjeve du æra for di miskunn, for din truskap skuld!
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Kvifor skal heidningarne segja: «Kvar er no deira Gud?»
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Vår Gud er då i himmelen, alt det han vil, gjer han.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Deira avgudar er sylv og gull, eit verk av menneskjehender.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Dei hev munn, men talar ikkje, dei hev augo, men ser ikkje;
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
dei hev øyro, men høyrer ikkje, dei hev nos, men luktar ikkje.
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Med sine hender grip dei ikkje, med sine føter gjeng dei ikkje, dei hev ikkje mål i strupen.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Som desse er, vert dei som lagar deim, alle som set si lit til deim.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Israel, lit på Herren! Han er deira hjelp og skjold.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Arons hus, lit på Herren! Han er deira hjelp og skjold.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
De som ottast Herren, lit på Herren! Han er deira hjelp og skjold.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Herren kom oss i hug, han skal velsigna, han skal velsigna Israels hus, han skal velsigna Arons hus,
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
han skal velsigna deim som ottast Herren, dei små med dei store.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Herren late dykk auka, dykk og dykkar born!
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Velsigna er de av Herren, han som skapte himmel og jord.
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Himmelen er himmel for Herren, men jordi hev han gjeve menneskjeborni.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Dei daude lovar ikkje Herren, ingen av deim som stig ned i stilla.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
Men me skal lova Herren frå no og til æveleg tid. Halleluja!
