Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Non nobis, Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam:
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
super misericordia tua et veritate tua; nequando dicant gentes: Ubi est Deus eorum?
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Deus autem noster in cælo; omnia quæcumque voluit fecit.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Simulacra gentium argentum et aurum, opera manuum hominum.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Os habent, et non loquentur; oculos habent, et non videbunt.
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
Aures habent, et non audient; nares habent, et non odorabunt.
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Manus habent, et non palpabunt; pedes habent, et non ambulabunt; non clamabunt in gutture suo.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Similes illis fiant qui faciunt ea, et omnes qui confidunt in eis.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Domus Israël speravit in Domino; adjutor eorum et protector eorum est.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Domus Aaron speravit in Domino; adjutor eorum et protector eorum est.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Qui timent Dominum speraverunt in Domino; adjutor eorum et protector eorum est.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Dominus memor fuit nostri, et benedixit nobis. Benedixit domui Israël; benedixit domui Aaron.
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
Benedixit omnibus qui timent Dominum, pusillis cum majoribus.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Adjiciat Dominus super vos, super vos et super filios vestros.
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Benedicti vos a Domino, qui fecit cælum et terram.
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Cælum cæli Domino; terram autem dedit filiis hominum.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Non mortui laudabunt te, Domine, neque omnes qui descendunt in infernum: (questioned)
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
sed nos qui vivimus, benedicimus Domino, ex hoc nunc et usque in sæculum.]
