Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Non a noi, Signore, non a noi, ma al tuo nome dà gloria, per la tua fedeltà, per la tua grazia.
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Perché i popoli dovrebbero dire: «Dov'è il loro Dio?».
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Il nostro Dio è nei cieli, egli opera tutto ciò che vuole.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Gli idoli delle genti sono argento e oro, opera delle mani dell'uomo.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Hanno bocca e non parlano, hanno occhi e non vedono,
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
hanno orecchi e non odono, hanno narici e non odorano.
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Hanno mani e non palpano, hanno piedi e non camminano; dalla gola non emettono suoni.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Sia come loro chi li fabbrica e chiunque in essi confida.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Israele confida nel Signore: egli è loro aiuto e loro scudo.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Confida nel Signore la casa di Aronne: egli è loro aiuto e loro scudo.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Confida nel Signore, chiunque lo teme: egli è loro aiuto e loro scudo.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Il Signore si ricorda di noi, ci benedice: benedice la casa d'Israele, benedice la casa di Aronne.
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
Il Signore benedice quelli che lo temono, benedice i piccoli e i grandi.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Vi renda fecondi il Signore, voi e i vostri figli.
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Siate benedetti dal Signore che ha fatto cielo e terra.
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
I cieli sono i cieli del Signore, ma ha dato la terra ai figli dell'uomo.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Non i morti lodano il Signore, né quanti scendono nella tomba.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
Ma noi, i viventi, benediciamo il Signore ora e sempre.
