< Псалми 115 >
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Nem nékünk Uram, nem nékünk, hanem a te nevednek adj dicsőséget, a te kegyelmedért és hívségedért!
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Miért mondanák a pogányok: Hol van hát az ő Istenök?
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Pedig a mi Istenünk az égben van, és a mit akar, azt mind megcselekszi.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Azoknak bálványa ezüst és arany, emberi kezek munkája.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Szájok van, de nem szólanak; szemeik vannak, de nem látnak;
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
Füleik vannak, de nem hallanak; orruk van, de nem szagolnak;
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Kezeik vannak, de nem tapintanak, lábaik vannak, de nem járnak, nem szólanak az ő torkukkal.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Hasonlók legyenek azokhoz készítőik, és mindazok, a kik bíznak bennök!
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Izráel! te az Úrban bízzál; az ilyenek segítsége és paizsa ő.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Áronnak háza! az Úrban bízzál; az ilyenek segítsége és paizsa ő.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
A kik félitek az Urat, az Úrban bízzatok; az ilyenek segítsége és paizsa ő.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Az Úr megemlékezik mi rólunk és megáld minket; megáldja Izráel házát, megáldja Áronnak házát.
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
Megáldja azokat, a kik félik az Urat, a kicsinyeket és a nagyokat.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Szaporítson titeket az Úr, titeket és a ti fiaitokat.
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Áldottai vagytok ti az Úrnak, a ki teremtette a mennyet és a földet.
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Az egek az Úrnak egei, de a földet az ember fiainak adta.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Nem a meghaltak dicsérik az Urat, sem nem azok, a kik alászállanak a csendességbe.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
De mi áldjuk az Urat mostantól fogva mindörökké. Dicsérjétek az Urat!