Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Älä meille, Herra, älä meille, vaan omalle nimellesi anna kunnia armosi ja totuutesi tähden.
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Miksi pakanat saisivat sanoa: "Missä on heidän Jumalansa?"
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Meidän Jumalamme on taivaissa; mitä ikinä hän tahtoo, sen hän tekee.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Mutta heidän epäjumalansa ovat hopeata ja kultaa, ihmiskätten tekoa.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Niillä on suu, mutta eivät ne puhu, niillä on silmät, mutta eivät näe.
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
Niillä on korvat, mutta eivät kuule, niillä on nenä, mutta eivät hajua tunne.
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Niiden kädet eivät koske, niiden jalat eivät astu, ei tule ääntä niiden kurkusta.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Niiden kaltaisia ovat niiden tekijät ja kaikki, jotka turvaavat niihin.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Israel, turvaa Herraan-hän on heidän apunsa ja kilpensä.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Te, Aaronin suku, turvatkaa Herraan-hän on heidän apunsa ja kilpensä.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Te, Herraa pelkääväiset, turvatkaa Herraan-hän on heidän apunsa ja kilpensä.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Herra muistaa meitä ja siunaa, hän siunaa Israelin sukua, hän siunaa Aaronin sukua,
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
hän siunaa niitä, jotka Herraa pelkäävät, niin pieniä kuin suuriakin.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Herra lisätköön teitä, sekä teitä että teidän lapsianne.
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Te olette Herran siunatut, hänen, joka on tehnyt taivaan ja maan.
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Taivas on Herran taivas, mutta maan hän on antanut ihmisten lapsille.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Eivät kuolleet ylistä Herraa, ei kukaan hiljaisuuteen astuneista.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
Mutta me, me kiitämme Herraa, nyt ja iankaikkisesti. Halleluja!
