Псалми 115
1 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Ei meille, Herra, ei meille, vaan sinun nimelles anna kunnia, sinun armos ja totuutes tähden.
2 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
Miksi pakanat sanovat: kussa on nyt heidän Jumalansa?
3 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
Mutta meidän Jumalamme on taivaissa: mitä ikänä hän tahtoo, sen hän tekee.
4 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
Vaan heidän epäjumalansa ovat hopia ja kulta, ihmisten käsillä tehdyt.
5 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
Heillä on suu, ja ei puhu: heillä ovat silmät, ja ei näe.
6 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
Heillä ovat korvat, ja ei kuule: heillä ovat sieraimet, ja ei haista.
7 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
Heillä ovat kädet, ja ei rupee: heillä ovat jalat, ja ei käy; ja ei puhu kurkustansa.
8 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
Jotka niitä tekevät, ovat niiden kaltaiset, ja kaikki, jotka heihin uskaltavat.
9 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Mutta Israel toivokaan Herran päälle: hän on heidän apunsa ja heidän kilpensä.
10 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Aaronin huone toivokaan Herran päälle: hän on heidän apunsa ja heidän kilpensä.
11 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Jotka Herraa pelkäävät, toivokaan myös Herran päälle: hän on heidän apunsa ja heidän kilpensä.
12 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
Herra muistaa meitä ja siunaa meitä: hän siunaa Israelin huoneen, hän siunaa Aaronin huoneen.
13 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
Hän siunaa ne, jotka Herraa pelkäävät, sekä pienet että suuret.
14 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
Herra siunatkoon teitä enemmin ja enemmin, teitä ja teidän lapsianne.
15 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Te olette Herran siunatut, joka taivaat ja maan on tehnyt.
16 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
Taivasten taivaat ovat Herran; mutta maan on hän ihmisten lapsille antanut.
17 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
Kuolleet ei taida Herraa kiittää, eikä ne, jotka menevät alas hiljaisuuteen.
18 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
Mutta me kiitämme Herraa, hamasta nyt ja ijankaikkiseen, Halleluja!
