Псалми 112
1 Алілу́я!
Halleluja! Wohl dem Menschen, der den HERRN fürchtet, an seinen Geboten herzliche Freude hat!
2 Буде си́льним насі́ння його на землі, буде поблагосло́влений рід безневи́нних!
Seine Nachkommen werden im Lande gewaltig sein, als ein Geschlecht von Frommen wird man sie segnen.
3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробува́є навіки!
Wohlstand und Fülle herrscht in seinem Hause, und seine Gerechtigkeit besteht für immer.
4 Світло схо́дить у те́мряві для справедливих, — Він ласка́вий, і милости́вий, і праведний!
Den Frommen geht er auf wie ein Licht in der Finsternis, als gnädig, barmherzig und gerecht.
5 Добрий муж милости́вий та позичає, уде́ржує справи свої справедливістю,
Glücklich der Mann, der Barmherzigkeit übt und darleiht! Er wird sein Recht behaupten vor Gericht;
6 і наві́ки він не захита́ється, — у вічній па́м'яті праведний бу́де!
denn nimmermehr wird er wanken: in ew’gem Gedächtnis bleibt der Gerechte.
7 Не боїться він зві́стки лихої, його серце міцне́, наді́ю складає на Господа!
Vor bösem Leumund braucht er sich nicht zu fürchten; sein Herz ist fest, voll Vertraun auf den HERRN.
8 Умі́цнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворога́ми своїми!
Getrost ist sein Herz, er fürchtet sich nicht, bis er sieht seine Lust an seinen Bedrängern.
9 Він щедро убогим дає, його правда наві́ки стоїть, його ріг підіймається в славі!
Reichlich teilt er aus und spendet den Armen; seine Gerechtigkeit besteht fest für immer, sein Horn ragt hoch empor in Ehren.
10 Це бачить безбожний та гні́вається, скрего́че зубами своїми та та́не. Бажа́ння безбожних загине!
Der Gottlose sieht es und ärgert sich; er knirscht mit den Zähnen und vergeht; der Gottlosen Wünsche bleiben unerfüllt.
