Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Para el músico principal. Un salmo de David. Dios de mi alabanza, no te quedes callado,
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
porque han abierto contra mí la boca del malvado y la boca del engaño. Me han hablado con una lengua mentirosa.
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
También me han rodeado de palabras de odio, y lucharon contra mí sin causa.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
A cambio de mi amor, son mis adversarios; pero estoy en oración.
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
Me han pagado mal por bien, y el odio a mi amor.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Coloca a un hombre malvado sobre él. Que un adversario se ponga a su derecha.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Cuando sea juzgado, que salga culpable. Que su oración se convierta en pecado.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
Que sus días sean pocos. Que otro tome su cargo.
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
Que sus hijos se queden sin padre, y su esposa viuda.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Que sus hijos sean mendigos errantes. Que se les busque desde sus ruinas.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
Que el acreedor embargue todo lo que tiene. Que los extraños saqueen el fruto de su trabajo.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
Que no haya nadie que le extienda su bondad, ni que haya nadie que se apiade de sus hijos sin padre.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
Que su posteridad sea cortada. Que en la generación siguiente se borre su nombre.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Que la iniquidad de sus padres sea recordada por Yahvé. No dejes que el pecado de su madre sea borrado.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
Que estén continuamente ante Yahvé, para cortar su memoria de la tierra;
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
porque no se acordó de mostrar amabilidad, sino que persiguió al pobre y al necesitado, los quebrados de corazón, para matarlos.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
Sí, le gustaba maldecir, y le vino bien. No se deleitaba con la bendición, y estaba lejos de él.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
También se vistió con maldiciones como con su ropa. Llegó a sus entrañas como el agua, como aceite en sus huesos.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
Que sea para él como la ropa con la que se cubre, por el cinturón que siempre está a su alrededor.
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
Esta es la recompensa de mis adversarios de parte de Yahvé, de los que hablan mal de mi alma.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
Pero trata conmigo, Yahvé el Señor, por amor a tu nombre, porque tu bondad es buena, líbrame;
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
porque soy pobre y necesitado. Mi corazón está herido dentro de mí.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
Me desvanezco como una sombra vespertina. Me sacuden como una langosta.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
Mis rodillas se debilitan por el ayuno. Mi cuerpo es delgado y carece de grasa.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
Yo también me he convertido en un reproche para ellos. Cuando me ven, sacuden la cabeza.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Ayúdame, Yahvé, mi Dios. Sálvame según tu amorosa bondad;
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
para que sepan que esta es tu mano; que tú, Yahvé, lo has hecho.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Ellos pueden maldecir, pero tú bendices. Cuando se levanten, serán avergonzados, pero tu siervo se alegrará.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Que mis adversarios sean revestidos de deshonra. Que se cubran con su propia vergüenza como con un manto.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
Daré grandes gracias a Yahvé con mi boca. Sí, lo alabaré entre la multitud.
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
Porque estará a la derecha de los necesitados, para salvarle de los que juzgan su alma.
