Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Salmo de Davi, para o regente: Ó Deus a quem eu louvo, não fiques calado.
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
Porque a boca do perverso, e a boca enganadora já se abriram contra mim; falaram de mim com língua falsa.
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
E me cercaram com palavras de ódio; e lutaram contra mim sem motivo.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
Fizeram-se contra mim por causa de meu amor; porém eu [me mantenho] em oração.
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
Retribuíram o bem com o mal, e o meu amor com ódio.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Põe algum perverso contra ele, e que haja um acusador à sua direita.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Quando for julgado, que saia condenado; e que a oração dele seja [considerada] como pecado.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
Sejam os dias dele poucos, e que outro tome sua atividade.
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
Sejam seus filhos órfãos, e sua mulher seja viúva.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
E que seus filhos andem sem rumo, e mendiguem; e busquem [para si longe] de suas ruínas.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
Que o credor tome tudo o que ele tem, e estranhos saqueiem seu trabalho.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
Haja ninguém que tenha piedade dele, e haja ninguém que se compadeça de seus órfãos.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
Sejam seus descendentes cortados de vez; [e] que o nome deles seja apagado da geração seguinte.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Que a perversidade de seus pais seja lembrada pelo SENHOR, e que o pecado de sua mãe não seja apagado.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
[Porém que tais coisas] estejam sempre perante o SENHOR, e corte-se a lembrança deles da terra.
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
Porque ele não se lembrou de fazer o bem; ao invés disso, perseguiu ao homem humilde e necessitado, e ao de coração quebrado, para [o] matar.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
Já que ele amou a maldição, então que ela lhe sobrevenha; e já que ele não quis a bênção, que esta se afaste dele.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
E ele seja revestido de maldição, como se lhe fosse sua roupa, como água dentro do seu corpo, e como óleo em seus ossos.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
Que ela seja como uma roupa com que ele se cubra, e como cinto com que ele sempre põe ao seu redor.
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
Isto seja o pagamento do SENHOR para os meus adversários, e para os que falam mal contra minha alma.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
Porém tu, Senhor DEUS, me trata [bem] por causa do teu nome; por ser boa a tua misericórdia, livra-me;
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
Porque estou aflito e necessitado; e meu coração está ferido dentro de mim.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
Eu vou como a sombra, que declina; estou sendo sacudido como um gafanhoto.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
Meus joelhos estão fracos de [tanto] jejuar; minha carne está magra, sem gordura alguma.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
E eu por eles sou humilhado; quando me veem, sacodem suas cabeças.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Socorre-me, SENHOR Deus meu; salva-me conforme a tua bondade;
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
Para que saibam que esta é a tua mão; e que assim tu a fizeste.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Maldigam eles, mas bendize tu; levantem-se eles, mas sejam envergonhados; e o teu servo se alegre.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Que meus adversários se vistam de vergonha, e cubram-se com sua própria humilhação, como [se fosse] uma capa.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
Agradecerei grandemente ao SENHOR com minha boca, e no meio de muitos eu o louvarei;
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
Porque ele se põe à direita do necessitado, para [o] livrar daqueles que atacam a sua alma.
