Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
다윗의 시, 영장으로 한 노래 나의 찬송하는 하나님이여 잠잠하지 마옵소서
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
대저 저희가 악한 입과 궤사한 입을 열어 나를 치며 거짓된 혀로 내게 말하며
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
또 미워하는 말로 나를 두르고 무고히 나를 공격하였나이다
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
나는 사랑하나 저희는 도리어 나를 대적하니 나는 기도할 뿐이라
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
저희가 악으로 나의 선을 갚으며 미워함으로 나의 사랑을 갚았사오니
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
악인으로 저를 제어하게 하시며 대적으로 그 오른편에 서게 하소서
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
저가 판단을 받을 때에 죄를 지고 나오게 하시며 그 기도가 죄로 변케 하시며
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
그 년수를 단촉케 하시며 그 직분을 타인이 취하게 하시며
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
그 자녀는 고아가 되고 그 아내는 과부가 되며
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
그 자녀가 유리 구걸하며 그 황폐한 집을 떠나 빌어먹게 하소서
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
고리대금하는 자로 저의 소유를 다 취하게 하시며 저의 수고한 것을 외인이 탈취하게 하시며
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
저에게 은혜를 계속할 자가 없게 하시며 그 고아를 연휼할 자도 없게 하시며
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
그 후사가 끊어지게 하시며 후대에 저희 이름이 도말되게 하소서
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
여호와는 그 열조의 죄악을 기억하시며 그 어미의 죄를 도말하지 마시고
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
그 죄악을 항상 여호와 앞에 있게 하사 저희 기념을 땅에서 끊으소서
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
저가 긍휼히 여길 일을 생각지 아니하고 가난하고 궁핍한 자와 마음이 상한 자를 핍박하여 죽이려 한 연고니이다
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
저가 저주하기를 좋아하더니 그것이 자기에게 임하고 축복하기를 기뻐 아니하더니 복이 저를 멀리 떠났으며
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
또 저주하기를 옷 입듯하더니 저주가 물 같이 그 내부에 들어가며 기름 같이 그 뼈에 들어갔나이다
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
저주가 그 입는 옷 같고 항상 띠는 띠와 같게 하소서
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
이는 대적 곧 내 영혼을 대적하여 악담하는 자가 여호와께 받는 보응이니이다
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
주 여호와여 주의 이름을 인하여 나를 선대하시며 주의 인자하심이 선함을 인하여 나를 건지소서
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
나는 가난하고 궁핍하여 중심이 상함이니이다
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
나의 가는 것은 석양 그림자 같고 또 메뚜기 같이 불려가오며
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
금식함을 인하여 내 무릎은 약하고 내 육체는 수척하오며
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
나는 또 저희의 훼방거리라 저희가 나를 본즉 머리를 흔드나이다
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
여호와 나의 하나님이여 나를 도우시며 주의 인자하심을 좇아 나를 구원하소서
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
이것이 주의 손인 줄을 저희로 알게 하소서 여호와께서 이를 행하셨나이다
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
저희는 저주하여도 주는 내게 복을 주소서 저희는 일어날 때에 수치를 당할지라도 주의 종은 즐거워하리이다
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
나의 대적으로 욕을 옷입듯하게 하시며 자기 수치를 겉옷 같이 입게 하소서
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
내가 입으로 여호와께 크게 감사하며 무리 중에서 찬송하리니
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
저가 궁핍한 자의 우편에 서사 그 영혼을 판단하려 하는 자에게 구원하실 것임이로다
