Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Pour la fin, psaume de David.
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
Dieu, ne taisez pas ma louange, parce que la bouche d’un pécheur et la bouche d’un trompeur est ouverte contre moi.
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
Ils ont parlé contre moi avec une langue trompeuse, et de discours de haine ils m’ont environné, et ils m’ont attaqué gratuitement.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
Au lieu de m’aimer, ils disaient du mal de moi; mais moi je priais.
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
Ils m’ont rendu des maux pour des biens, et de la haine pour mon amour.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Établissez sur lui un pécheur, et que le diable se tienne à sa droite.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Lorsqu’on le jugera, qu’il sorte condamné, et que sa prière même se tourne en péché.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
Que ses jours soient réduits à un petit nombre, et qu’un autre reçoive son épiscopat.
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
Que ses fils deviennent orphelins, et sa femme, veuve.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Que ses fils ballottés soient transférés d’un lieu dans un autre, et qu’ils mendient, et qu’ils soient chassés de leurs habitations.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
Qu’un usurier scrute tout ce qu’il possède, et que des étrangers ravissent le fruit de ses travaux.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
Qu’il n’y ait personne qui l’assiste, et qu’il n’y ait personne qui prenne pitié de ses orphelins.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
Que ses enfants soient dévoués à la mort, qu’en une seule génération son nom s’efface.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Qu’en mémoire revienne l’iniquité de ses pères, devant le Seigneur; et que le péché de sa mère ne soit point effacé.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
Que ces péchés soient toujours devant le Seigneur, et que leur mémoire périsse entièrement de la terre;
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
Parce qu’il ne s’est point souvenu de faire miséricorde.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
Et qu’il a persécuté un homme sans ressource, mendiant et brisé de douleur.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
Il a aimé la malédiction, et elle viendra à lui: il n’a pas voulu la bénédiction, et elle s’éloignera de lui. Il s’est revêtu de la malédiction comme d’un vêtement, et elle est entrée comme de l’eau dans ses entrailles, et comme de l’huile dans ses os.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
Qu’elle lui soit comme le vêtement dont il se couvre, et comme la ceinture dont il est toujours ceint.
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
Telle est, auprès du Seigneur, l’œuvre de ceux qui parlent mal de moi, de ceux qui blasphèment contre moi.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
Et vous, Seigneur, Seigneur, agissez avec moi à cause de votre nom, parce que douce est votre miséricorde. Délivrez-moi,
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
Parce que moi, je suis indigent et pauvre, et que mon cœur s’est troublé au dedans de moi.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
Comme l’ombre, lorsqu’elle déchue, j’ai été enlevé, et j’ai été chassé comme les sauterelles.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
Mes genoux ont été affaiblis par le jeûne, et ma chair a été changée à cause de l’huile qui m’a manqué.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
Je suis devenu un opprobre pour eux; ils m’ont vu et ils ont secoué la tête.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Aidez-moi, Seigneur mon Dieu: sauvez-moi selon votre miséricorde.
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
Qu’ils sachent que votre main est là, et que c’est vous, Seigneur, qui avez fait cela.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Ils me maudiront eux, et vous, vous me bénirez: que ceux qui s’insurgent contre moi soient confondus; mais votre serviteur sera dans l’allégresse.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Qu’ils soient revêtus de honte, ceux qui disent du mal de moi: qu’ils soient couverts de leur confusion comme d’un manteau.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
Je glorifierai le Seigneur de toute la puissance de ma voix, je chanterai ses louanges au milieu d’une multitude.
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
Parce qu’il s’est tenu à la droite du pauvre, afin de sauver mon âme de ceux qui la persécutaient.
