Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Au maître de chant. Psaume de David. Dieu de ma louange, ne garde pas le silence!
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
Car la bouche du méchant, la bouche du perfide, s’ouvre contre moi. Ils parlent contre moi avec une langue de mensonge,
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
ils m’assiègent de paroles haineuses, et ils me font la guerre sans motif.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
En retour de mon affection, ils me combattent, et moi, je ne fais que prier.
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
Ils me rendent le mal pour le bien, et la haine pour l’amour.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Mets-le au pouvoir d’un méchant, et que l’accusateur se tienne à sa droite!
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Quand on le jugera, qu’il sorte coupable, et que sa prière soit réputée péché!
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
Que ses jours soient abrégés, et qu’un autre prenne sa charge!
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
Que ses enfants deviennent orphelins, que son épouse soit veuve!
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Que ses enfants soient vagabonds et mendiants, cherchant leur pain loin de leurs maisons en ruines!
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
Que le créancier s’empare de tout ce qui est à lui, et que les étrangers pillent ce qu’il a gagné par son travail!
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
Qu’il n’ait personne qui lui garde son affection, que nul n’ait pitié de ses orphelins!
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
Que ses descendants soient voués à la ruine, et que leur nom soit effacé à la seconde génération!
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Que l’iniquité de ses pères reste en souvenir devant Yahweh, et que la faute de leur mère ne soit point effacée!
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
Qu’elles soient toujours devant Yahweh, et qu’il retranche de la terre leur mémoire!
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
Parce qu’il ne s’est pas souvenu d’exercer la miséricorde, parce qu’il a persécuté le malheureux et l’indigent, et l’homme au cœur brisé pour le faire mourir.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
Il aimait la malédiction: elle tombe sur lui; il dédaignait la bénédiction: elle s’éloigne de lui.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
Il s’est revêtu de la malédiction comme d’un vêtement; comme l’eau elle entre au-dedans de lui, et comme l’huile elle pénètre dans ses os.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
Qu’elle soit pour lui le vêtement qui l’enveloppe, la ceinture qui ne cesse de l’entourer!
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
Tel soit, de la part de Yahweh le salaire de mes adversaires, et de ceux qui parlent méchamment contre moi.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
Et toi, Seigneur Yahweh, prends ma défense à cause de ton nom; dans ta grande bonté, délivre-moi.
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
Car je suis malheureux et indigent, et mon cœur est blessé au-dedans de moi.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
Je m’en vais comme l’ombre à son déclin, je suis emporté comme la sauterelle.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
À force de jeûne mes genoux chancellent, et mon corps est épuisé de maigreur.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
Je suis pour eux un objet d’opprobre; ils me regardent et branlent de la tête.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Secours-moi, Yahweh, mon Dieu! Sauve-moi dans ta bonté!
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
Qu’ils sachent que c’est ta main, que c’est toi, Yahweh, qui l’a fait!
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Eux, ils maudissent; mais toi, tu béniras; ils se lèvent, mais ils seront confondus, et ton serviteur sera dans la joie.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Mes adversaires seront revêtus d’ignominie, ils seront enveloppés de leur honte comme d’un manteau.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
Mes lèvres loueront hautement Yahweh; je le célébrerai au milieu de la multitude;
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
car il se tient à la droite du pauvre, pour le sauver de ceux qui le condamnent.
