Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
For the music director. A psalm of David. God, the one I praise, please don't remain silent,
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
because wicked and deceitful people are attacking me, telling lies about me.
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
They surround me with words of hate, fighting against me for no reason.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
I love them, but they respond with hostility towards me, even while I'm praying for them!
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
They pay me back with evil instead of good, with hatred instead of love.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
“Appoint someone wicked over him. Have someone stand as an accuser against him.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
When he is judged and sentenced, may he be found guilty. Let his prayers be counted as sins.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
May his life be short; let someone else take over his position.
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
May his children be left fatherless, and his wife become a widow.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
May his children be homeless, wandering beggars, driven from their ruined houses.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
May creditors seize all that he owns; may strangers take all that he worked for.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
May no one be kind to him; may no one take pity on his fatherless children.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
May his descendants die; may his family name be wiped out in the next generation.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
May the Lord be reminded of the sins of his fathers; may his mother's sins not be blotted out.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
May their sins be constantly before the Lord; may his name be totally forgotten by people.
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
For he didn't think to be kind to others, instead he harassed and killed the poor, the needy, the brokenhearted.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
He loved to put a curse on others—let it come back on him. He had no time for blessings—so may he never receive any.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
He cursed as often as he got dressed. May his curses go into him like the water he drinks, like the olive oil he rubs on his skin that enters his bones.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
May his curses stick to him like clothing, may they be pulled tight around him like a belt.”
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
May all this be the punishment of the Lord on my enemies, on those who speak evil of me.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
But treat me well, Lord God, because of your own reputation. Save me because you are faithful and good.
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
For I am poor and needy, and my heart is breaking.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
I am fading away like an evening shadow; I am like a locust that is shaken off.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
I am so weak from lack of food that my legs give way; my body is just skin and bones.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
People ridicule me—they look at me and shake their heads!
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Help me, Lord my God; save me because of your trustworthy love.
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
May they recognize that this is what you are doing—that you are the one who saves me.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
When they curse me, you will bless me. When they attack me, you will defeat them. And I, your servant, will be happy.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
May those who accuse me be clothed with disgrace; may they cover themselves with a cloak of shame.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
But I will keep on thanking the Lord, praising him to everyone around me.
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
For he takes a stand to defend the needy, to save them from those who condemn them.
