Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
Unto the end. A Psalm of David.
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
O God, do not be silent toward my praise, for the mouth of the sinner and the mouth of the deceitful one have been opened against me.
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
They have spoken against me with deceitful tongues, and they have surrounded me with hateful words, and they fought against me over nothing.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
Instead of choosing to act on my behalf, they detracted me. But I gave myself to prayer.
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
And they set evil against me, instead of good, and hatred, in return for my love.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Establish the sinner over him, and let the devil stand at his right hand.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
When he is judged, may he go forth in condemnation, and may his prayer be counted as sin.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
May his days be few, and let another take his episcopate.
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
May his sons be orphans, and his wife a widow.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
May his sons be carried by those who walk unsteadily, and may they go begging. And may they be cast out of their dwelling places.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
May the money lenders scrutinize all his belongings, and let foreigners plunder his labors.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
May there be no one to assist him, nor anyone to be compassionate to his orphaned children.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
May his posterity be in utter ruin. In one generation, may his name be wiped away.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
May the iniquity of his fathers return in memory before the sight of the Lord, and do not let the sin of his mother be wiped away.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
May these be opposite the Lord always, but let their memory perish from the earth.
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
For certain things are not remembered about them, in order to be merciful.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
And so the destitute man was pursued, with the beggar and the remorseful in heart, so as to be put to death.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
And he loved a curse, and it came to him. And he was unwilling to have a blessing, and it went far from him. And he clothed himself with curses like a garment, and it entered his inner self like water, and it entered his bones like oil.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
May it be to him like a garment that covers him, and like a belt that always cinches him.
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
This is the work of those who detract me with the Lord and who speak evils against my soul.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
But as for you, Lord, O Lord: act on my behalf for your name’s sake. For your mercy is sweet.
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
Free me, for I am destitute and poor, and my heart has been disquieted within me.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
I have been taken away like a shadow when it declines, and I have been shaken off like locusts.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
My knees have been weakened by fasting, and my flesh has been replaced by oil.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
And I have become a disgrace to them. They saw me, and they shook their heads.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Help me, O Lord, my God. Save me according to your mercy.
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
And let them know that this is your hand, and that you, O Lord, have done this.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
They will curse, and you will bless. May those who rise up against me be confounded. But your servant will rejoice.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
May those who detract me be clothed with shame, and may they be covered with their confusion, as if with a double cloak.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
I will confess exceedingly to the Lord with my mouth. And I will praise him in the midst of the multitude.
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
For he stands at the right hand of the poor, in order to save my soul from persecutors.
