Псалми 109
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
For the choirmaster. A Psalm of David. O God of my praise, be not silent.
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
For wicked and deceitful mouths open against me; they speak against me with lying tongues.
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
They surround me with hateful words and attack me without cause.
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
In return for my love they accuse me, but I am a man of prayer.
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
They repay me evil for good, and hatred for my love.
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Set over him a wicked man; let an accuser stand at his right hand.
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
When he is tried, let him be found guilty, and may his prayer be regarded as sin.
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
May his days be few; may another take his position.
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
May his children be fatherless and his wife a widow.
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
May his children wander as beggars, seeking sustenance far from their ruined homes.
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
May the creditor seize all he owns, and strangers plunder the fruits of his labor.
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
May there be no one to extend kindness to him, and no one to favor his fatherless children.
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
May his descendants be cut off; may their name be blotted out from the next generation.
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
May the iniquity of his fathers be remembered before the LORD, and the sin of his mother never be blotted out.
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
May their sins always remain before the LORD, that He may cut off their memory from the earth.
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
For he never thought to show kindness, but pursued the poor and needy and brokenhearted, even to their death.
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
The cursing that he loved, may it fall on him; the blessing in which he refused to delight, may it be far from him.
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
The cursing that he wore like a coat, may it soak into his body like water, and into his bones like oil.
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
May it be like a robe wrapped about him, like a belt tied forever around him.
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
May this be the LORD’s reward to my accusers, to those who speak evil against me.
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
But You, O GOD, the Lord, deal kindly with me for the sake of Your name; deliver me by the goodness of Your loving devotion.
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
For I am poor and needy; my heart is wounded within me.
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
I am fading away like a lengthening shadow; I am shaken off like a locust.
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
My knees are weak from fasting, and my body grows lean and gaunt.
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
I am an object of scorn to my accusers; when they see me, they shake their heads.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Help me, O LORD my God; save me according to Your loving devotion.
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
Let them know that this is Your hand, that You, O LORD, have done it.
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Though they curse, You will bless. When they rise up, they will be put to shame, but Your servant will rejoice.
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
May my accusers be clothed with disgrace; may they wear their shame like a robe.
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
With my mouth I will thank the LORD profusely; I will praise Him in the presence of many.
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
For He stands at the right hand of the needy one, to save him from the condemners of his soul.
