Псалми 108

1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!

Песнь, псалом Давиду. Готово сердце мое, Боже, готово сердце мое: воспою и пою во славе моей.

2 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!

Востани, слава моя, востани, псалтирю и гусли: востану рано.

3 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,

Исповемся Тебе в людех, Господи, пою Тебе во языцех:

4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!

яко велия верху небес милость Твоя и до облак истина Твоя.

5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!

Вознесися на небеса, Боже, и по всей земли слава Твоя,

6 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!

яко да избавятся возлюбленнии Твои: спаси десницею Твоею и услыши мя.

7 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.

Бог возглагола во святем Своем: вознесуся и разделю Сикиму, и удоль Селений размерю.

8 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.

Мой есть Галаад, и Мой есть Манассий, и Ефрем заступление главы Моея: Иуда царь Мой,

9 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“

Моав коноб упования Моего: на Идумею наложу сапог Мой: мне иноплеменницы покоришася.

10 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?

Кто введет мя во град ограждения? Или кто наставит мя до Идумеи?

11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?

Не Ты ли, Боже, отринувый нас, и не изыдеши, Боже, в силах наших?

12 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

Даждь нам помощь от скорби: и суетно спасение человеческо.

13 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!

О Бозе сотворим силу, и Той уничижит враги нашя.