Псалми 108
1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
Pieśń psalmu samego Dawida. Gotowe jest serce moje, Boże! śpiewać i wysławiać cię będę, także i chwała moja.
2 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
Ocućże się lutnio i harfo! gdy na świtaniu powstaję.
3 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
Wysławiać cię będę między ludźmi, Panie! a będęć śpiewał między narodami.
4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
Albowiem większe jest nad niebiosa miłosierdzie twoje, i aż pod obłoki prawda twoja.
5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
Wywyszże się nad niebiosa, o Boże! a nad wszystkę ziemię chwała twoja.
6 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
Niech będą wybawieni umiłowami twoi; zachowajże ich prawicą swoją, a wysłuchaj mię.
7 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
Bóg mówił przez świętobliwość swoję; dlatego się weselić będę, że rozdzielę Sychem, a dolinę Sukkot rozmierzę.
8 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
Mojeć jest Galaad, mój i Manases, a Efraim mocą głowy mojej, Juda zakonodawca mój.
9 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
Moab jest miednicą do umywania mego, na Edoma porzucę obuwie moje: przeciwko Filistynom trąbić będę.
10 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
Któż mię zaprowadzi do miasta obronnego? Któż mię przywiedzie aż do ziemi edomskiej?
11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
Izali nie ty, o Boże! któryś nas był odrzucił, a nie wychodziłeś, o Boże! z wojskami naszemi?
12 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Dajże nam pomoc z ucisku; albowiem omylna jest pomoc ludzka.
13 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
W Bogu sobie mężnie poczynać będziemy, a on podepcze nieprzyjaciół naszych.
