Псалми 108

1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!

Ének. Zsoltár Dávidtól. Szilárd a szivem, oh Isten, hadd énekelek, hadd zengek – méltóságom is!

2 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!

Ébredj lant és hárfa! Hadd ébresztem a hajnalt!

3 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,

Magasztallak téged népek közt, Örökkévaló, és zengek neked a nemzetek közt.

4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!

Mert nagy az egeken felül szereteted s a felhőkig igazságod.

5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!

Emelkedjél az egek fölé, oh Isten, s az egész föld fölé dicsőségeddel!

6 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!

Azért hogy megszabadíttassanak kedveltjeid, segíts jobboddal és hallgass meg!

7 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.

Isten beszélt szentségében: hadd ujjongok, hadd osztom ki Sekhémet, és Szukkót völgyét hadd mérem fel.

8 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.

Enyém Gileád, enyém Menasse, Efraim pedig fejem erőssége, Jehúda törvény-pálczám.

9 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“

Móáb mosdómedenczém, Edómra vetem sarumat, Peléset fölött riadozom.

10 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?

Ki vezet engem az erősített várba, ki vezérel engem Edómig?

11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?

Nemde te, oh Isten, elvetettél minket és nem vonulsz ki, Isten, hadainkkal!

12 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

Adj nekünk segítséget a szorongatótól, hisz hiábavaló embernek segedelme.

13 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!

Istennel végzünk hatalmast, és ő letiporja szorongatóinkat.