< Псалми 108 >

1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
Cantique. Psaume de David. Mon cœur est affermi, ô Dieu! je chanterai, et je psalmodierai, … mon âme aussi.
2 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
Éveillez-vous, luth et harpe! Je m’éveillerai à l’aube du jour.
3 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
Je te célébrerai parmi les peuples, ô Éternel! et je chanterai tes louanges parmi les peuplades;
4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
Car ta bonté est grande par-dessus les cieux, et ta vérité [atteint] jusqu’aux nues.
5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
Élève-toi, ô Dieu! au-dessus des cieux, et que ta gloire soit au-dessus de toute la terre.
6 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
Afin que tes bien-aimés soient délivrés, sauve par ta droite, et réponds-moi.
7 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
Dieu a parlé dans sa sainteté: je me réjouirai; je partagerai Sichem et je mesurerai la vallée de Succoth.
8 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
Galaad est à moi, Manassé est à moi, et Éphraïm est la force de ma tête; Juda est mon législateur;
9 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
Moab est le bassin où je me lave; sur Édom j’ai jeté ma sandale; sur la Philistie je pousserai des cris de triomphe.
10 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
Qui me conduira dans la ville forte? Qui me mènera jusqu’en Édom?
11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
Ne sera-ce pas toi, ô Dieu, qui nous as rejetés, et qui n’es pas sorti, ô Dieu, avec nos armées?
12 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
Donne-nous du secours pour sortir de détresse; car la délivrance qui vient de l’homme est vaine.
13 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
Par Dieu nous ferons des actes de valeur, et c’est lui qui foulera nos adversaires.

< Псалми 108 >