Псалми 108

1 Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!

(En Sang. En Salme af David.) Mit Hjerte er trøstigt, Gud, mit hjerte er trøstigt; jeg vil synge og lovprise dig, vågn op, min Ære!

2 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!

Harpe og Citer, vågn op, jeg vil vække Morgenrøden.

3 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,

Jeg vil takke dig, HERRE, blandt Folkeslag, lovprise dig blandt Folkefærd;

4 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!

thi din Miskundhed når til Himlen, din Sandhed til Skyerne.

5 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!

Løft dig, o Gud, over Himlen, din Herlighed være over al Jorden!

6 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!

Til Frelse for dine elskede hjælp med din højre, bønhør os!

7 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.

Gud talede i sin Helligdom: "Jeg vil udskifte Sikem med Jubel, udmåle Sukkots Dal;

8 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.

mit er Gilead, mit er Manasse, Efraim er mit Hoveds Værn, Juda min Herskerstav,

9 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“

Moab min Vaskeskål, på Edom kaster jeg min Sko, over Filisterland jubler jeg."

10 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?

Hvo bringer mig til den befæstede By, hvo leder mig hen til Edom?

11 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?

Har du ikke, Gud, stødt os fra dig? Du ledsager ej vore Hære.

12 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!

Giv os dog Hjælp mod Fjenden! Blændværk er Menneskers Støtte.

13 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!

Med Gud skal vi øve vældige Ting, vore Fjender træder han ned!