Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Alabe al Señor, porque él es bueno; porque su misericordia es inmutable para siempre.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Deje que aquellos cuya causa ha tomado el Señor lo digan, su pueblo a quien él ha quitado de las manos de sus enemigos;
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Haciéndolos venir juntos de todas las tierras, del este y del oeste, del norte y del sur.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Ellos vagabundeaban en los lugares baldíos; no vieron camino a un lugar de descanso.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Sus almas se debilitaron por la necesidad de comida y bebida.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Entonces enviaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas;
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Guiándolos en el camino correcto, para que puedan entrar en la ciudad de su lugar de descanso.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Él le da su deseo al alma incontenible, para que esté lleno de cosas buenas.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Aquellos que estaban en la oscuridad, en la noche negra, en cadenas de tristeza;
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Porque fueron contra las palabras de Dios, y no pensaron en las leyes del Altísimo:
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
De modo que hizo que sus corazones se cargaran de dolor; estaban cayendo, y no tenían ayuda.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Entonces enviaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Los sacó de la oscuridad y la noche negra, y todas sus cadenas se rompieron.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Las puertas de bronce se rompen por su brazo, y las cintas de hierro se cortan en dos.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Los hombres necios, a causa de sus pecados, y por su maldad, se turbaron;
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Están disgustados con todo alimento, y se acercan a las puertas de la muerte.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Entonces alzaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Él envió su palabra y los hizo bien, y los mantuvo a salvo del inframundo.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Hagamos ofrendas de alabanza, dando noticias de sus obras con gritos de alegría.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Los que descienden al mar en barcos, que hacen negocios en las grandes aguas;
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Ellos ven las obras del Señor y sus maravillas en lo profundo.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
Porque a su palabra, sube el viento de la tempestad, levantando las olas.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Los marineros suben al cielo, y descienden al abismo; sus almas se desperdician debido a su problema.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Son convertidos aquí y allá, rodando como un hombre que está lleno de vino; y toda su sabiduría no llega a nada.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Entonces alzaron su clamor al Señor en su dolor, y él les dio la salvación de todos sus problemas.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Él convierte la tormenta en una calma, para que las olas estén en paz.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Entonces se alegran, porque el mar está quieto, y él los lleva al puerto de su deseo.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
¡Que los hombres alaben al Señor por su misericordia y por las maravillas que hace por los hijos de los hombres!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Dejen que le den gloria en la reunión del pueblo, y alabanza entre los jefes.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Hace ríos en lugares baldíos, y manantiales de agua en tierra seca;
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Él hace un país fértil en un desierto de sal, a causa de los pecados de los que viven allí.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Hace una tierra desierta en un lugar de agua, y una tierra seca en manantiales de agua.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
Y allí él da a los pobres un lugar de descanso, para que puedan hacerse una ciudad;
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Y pon la semilla en los campos, y haz viñas para darles fruto.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Él les da su bendición para que sean aumentados grandemente, y su ganado no disminuya.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Y cuando son humillados, y abatidos por la tribulación y la tristeza,
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Él pone fin al orgullo de los reyes, y los envía vagando por las tierras baldías donde no hay camino.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Pero saca al pobre de sus problemas, y le da familias como un rebaño.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Los rectos lo ven y se alegran: la boca del pecador se detiene.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Los sabios reflexionen sobre estas cosas, y vean las misericordias del Señor.
