Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
Alleluia. Confitemini Domino quoniam bonus: quoniam in sæculum misericordia eius.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Dicant qui redempti sunt a Domino, quos redemit de manu inimici: et de regionibus congregavit eos:
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
A solis ortu, et occasu: ab aquilone, et mari.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Erraverunt in solitudine in inaquoso: viam civitatis habitaculi non invenerunt,
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Esurientes, et sitientes: anima eorum in ipsis defecit.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur: et de necessitatibus eorum eripuit eos.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Et deduxit eos in viam rectam: ut irent in civitatem habitationis.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Confiteantur Domino misericordiæ eius: et mirabilia eius filiis hominum.
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Quia satiavit animam inanem: et animam esurientem satiavit bonis.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Sedentes in tenebris, et umbra mortis: vinctos in mendicitate, et ferro.
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
Quia exacerbaverunt eloquia Dei: et consilium Altissimi irritaverunt.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Et humiliatum est in laboribus cor eorum: infirmati sunt, nec fuit qui adiuvaret.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur: et de necessitatibus eorum liberavit eos.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Et eduxit eos de tenebris, et umbra mortis: et vincula eorum dirupit.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Confiteantur Domino misericordiæ eius: et mirabilia eius filiis hominum.
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Quia contrivit portas æreas: et vectes ferreos confregit.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Suscepit eos de via iniquitatis eorum: propter iniustitias enim suas humiliati sunt.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Omnem escam abominata est anima eorum: et appropinquaverunt usque ad portas mortis.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur: et de necessitatibus eorum liberavit eos.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Misit verbum suum, et sanavit eos: et eripuit eos de interitionibus eorum.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Confiteantur Domino misericordiæ eius: et mirabilia eius filiis hominum.
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Et sacrificent sacrificium laudis: et annuncient opera eius in exultatione.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
Qui descendunt mare in navibus, facientes operationem in aquis multis.
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Ipsi viderunt opera Domini, et mirabilia eius in profundo.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
Dixit, et stetit spiritus procellæ: et exaltati sunt fluctus eius.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Ascendunt usque ad cælos, et descendunt usque ad abyssos: anima eorum in malis tabescebat.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Turbati sunt, et moti sunt sicut ebrius: et omnis sapientia eorum devorata est.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur, et de necessitatibus eorum eduxit eos.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Et statuit procellam eius in auram: et siluerunt fluctus eius.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Et lætati sunt quia siluerunt: et deduxit eos in portum voluntatis eorum.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Confiteantur Domino misericordiæ eius: et mirabilia eius filiis hominum.
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Et exaltent eum in ecclesia plebis: et in cathedra seniorum laudent eum.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Posuit flumina in desertum: et exitus aquarum in sitim.
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Terram fructiferam in salsuginem, a malitia inhabitantium in ea.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Posuit desertum in stagna aquarum: et terram sine aqua in exitus aquarum.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
Et collocavit illic esurientes: et constituerunt civitatem habitationis.
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Et seminaverunt agros, et plantaverunt vineas: et fecerunt fructum nativitatis.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Et benedixit eis, et multiplicati sunt nimis: et iumenta eorum non minoravit.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Et pauci facti sunt: et vexati sunt a tribulatione malorum, et dolore.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Effusa est contemptio super principes: et errare fecit eos in invio, et non in via.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Et adiuvit pauperem de inopia: et posuit sicut oves familias.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Videbunt recti, et lætabuntur: et omnis iniquitas oppilabit os suum.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Quis sapiens et custodiet hæc? et intelliget misericordias Domini?
