Псалми 107
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
O bay remèsiman a Bondye, paske Li Bon, paske lanmou dous Li dire jis pou tout tan.
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
Kite rachte a SENYÈ yo pale: “Se sa!” (Sila) ke Li fin rachte soti nan men advèsè a,
3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
e te ranmase soti nan peyi yo, soti nan lès e soti nan lwès, soti nan nò e soti nan sid.
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
Yo te mache egare nan dezè yo. Yo pa t jwenn yon vil pou yo ta rete.
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
Yo te grangou ak swaf. Nanm yo te fennen anndan yo.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Yo te kriye fò a SENYÈ a nan gran twoub yo, Konsa, Li te delivre yo sòti nan twoub yo.
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Anplis, Li te mennen yo pa yon chemen dwat, pou rive nan yon vil ki deja etabli ak moun ladann.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Kite yo bay remèsiman a SENYÈ a pou lanmou dous Li a, pou mèvèy Li yo anvè fis a lòm yo!
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
Paske Li te satisfè nanm swaf la, e nanm grangou a, Li te ranpli li ak sa ki bon.
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
Te gen (sila) ki te viv nan tenèb yo ak nan lonbraj lanmò yo, Prizonye yo nan mizè ak chenn yo,
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
akoz yo te fè rebèl kont pawòl Bondye a, e te meprize konsèy a Pi Wo a.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
Akoz sa, Li te imilye kè yo ak travay fòse. Yo te chape tonbe e pa t gen moun ki pou bay yo sekou.
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
Epi nan gwo pwoblèm yo, yo te rele fò a SENYÈ a. Li te delivre yo sòti nan gwo twoub yo.
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
Li te mennen yo sòti nan tenèb la, nan lonbraj lanmò a, e te kase chire kòd li yo.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
Kite yo bay remèsiman a SENYÈ a pou Lanmou dous Li a ak pou mèvèy Li yo anvè fis a lòm yo!
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Paske Li te kraze pòtay an bwonz yo, e te koupe ba fè yo.
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Yo te vin fou nèt nan rebelyon yo e akoz inikite yo, yo te aflije.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
Nanm yo te rayi tout kalite manje e yo te rive toupre pòtay lanmò yo.
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Konsa yo te kriye fò a SENYÈ a nan gran mizè yo, e Li te sove yo sòti nan gwo pwoblèm yo.
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Li te voye pawòl Li pou te geri yo, pou te delivre yo sòti nan destriksyon yo.
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
Kite yo bay remèsiman pou Lanmou dous Li a, ak mèvèy Li yo anvè fis a lòm yo!
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Anplis, kite yo ofri sakrifis a remèsiman yo e pale sou afè zèv Li yo ak chan lajwa.
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
(Sila) ki desann bò kote lanmè nan bato yo, ki fè komès sou gwo dlo yo,
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
yo te konn wè zèv SENYÈ yo, avèk mèvèy Li yo nan gran fon an.
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
Paske Li te pale e fè leve yon gwo van tanpèt, ki te fè leve gwo vag lanmè yo.
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Yo te leve jis rive nan syèl yo e te desann jis rive nan fon yo. Nanm yo te fann avèk mizè.
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Yo te gaye, bite tankou moun sou. Yo te fin about nèt.
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Yo te kriye a Bondye nan mizè yo, e Li te mennen yo sòti nan twoub yo.
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
Li te fè tanpèt la vin kalm, jiskaske vag lanmè yo te vin kalm.
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
Konsa, yo te kontan akoz yo te kalme, e Li te gide yo pou rive nan pò ke yo te pito a.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Kite yo bay remèsiman a SENYÈ a pou lanmou dous Li a, pou mèvèy Li yo anvè fis a lòm yo!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Kite yo leve L wo, anplis, nan asanble a pèp la, e beni Li nan asanble ansyen yo.
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
Li chanje rivyè yo vin tounen dezè, e sous dlo yo an tè deseche.
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Yon tè fètil vin tounen savann tè sale, akoz mechanste a (sila) ki rete ladann yo.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
Li chanje dezè a vin tounen gwo sous dlo, e tè deseche a an sous k ap koule.
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
Epi la, li fè moun grangou yo vin rete, pou yo vin etabli yon vil ki plen moun,
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
pou yo ka plante chan yo, plante chan rezen yo, e ranmase yon gwo rekòlt.
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Anplis, Li beni yo! Yo miltipliye anpil, e li pa kite bèt chan pa yo bese.
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Lè yo vin febli, koube nèt, akoz opresyon avèk mizè ak tristès,
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
Li vide wont sou prens yo e fè yo vin mache egare nan yon savann ki san chemen.
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Men Li fè malere a chita wo ansekirite, byen lwen tout afliksyon, e fè fanmi li yo byen pwoteje kon yon twoupo.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Moun dwat yo wè l e yo kontan. Men tout mechan yo fèmen bouch yo.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Se kilès ki saj? Kite li bay atansyon a bagay sa yo e konsidere lanmou dous SENYÈ a.
